Mi Gente - Sharif, Pablo

Muchos años, ¿qué puedo decir?

Pues que no falten peldaños que subir, hermano

Porque no, no nos vamos a rendir

Ya se sabe por aquí cada día es un regalo

Un regalo, como la libertad

Yo bendigo la amistad en lo bueno y en lo malo

Brindo con un calo por la gente de verdad

Y por el tiempo que se va igual que el agua entre las manos

Y esta va para los míos con la cabeza en las nubes

Héroes sin nombre en el naufragio de los lunes

Soñadores imposibles por venganza

Locos pero libres, armados con la esperanza

Mi gente no tiene patria ni dueño

Bajo la luna roja van deshojando los sueños

Llorando su alegría, bailando con el duelo

Volando cada día, sin quitar los pies del suelo

Yo, tengo amor sagrado como la biblia

Hermanos que son amigos y amigos que son familia

Tengo carnales que no saben mis rapeos

Pero solo con mirarme saben de qué pie cojeo

Voto por los míos que no salen en la foto

El solitario club de los corazones rotos

Sois la luz en la que floto, la cruz para el devoto

Yo no valgo nada sin vosotros

[Coro: Sample,

Pablo

¿Y mi gente dónde va?

¿Qué buscará?

Calma… porque igual da

Cuando encuentras el amor

En ocasiones, la ocasión la pintan calva

¿Y mi gente donde va?

¿Dónde van?

Sí

¿Qué buscará?

Alma cuando mal va

Por lo menos entra el sol al corazón

Y siento su mano en mi espalda

Por el viento que llevo dentro y que me empuja

Porque al dolor al final uno lo acurruca

Bébete el orgullo con doble de azúcar

Pues la vida injusta imputa disputas que no desaparecen nunca

Viviendo siempre con lo que me enseñó

Volando bajo, mi gente sabe cazar un buen flow

Sigo aprendiendo de cada presentimiento

Décadas de entrenamiento, dedicadas a sentir el control

Conozco el camino ya tantas veces recorrido

Mis pies se cansan más de lo que estaba convenido

Se levantan y mueven porque aún no terminó el partido

Pero con el corazón partido no están convencidos

De pisar donde pisan, de romperse la camisa

De esa prisa que fue siempre la premisa

Un malabarista sobre la cornisa, con bajadas y subidas

Con sus idas y venidas y la vida en esta lista

Mira la tuya llena de números

No quiero ser el paño de tus sueños húmedos

Este texto se te graba a fuego en el alma

Te va a obligar a ser siempre el último que se salva

Calma, y haz algo en la música de una forma única

Más luz para estas crónicas artúricas

Por lo que me ayudan, ayudaron y acompañan

El tiempo enseña, que los sueños nunca engañan

[Coro: Sample,

Sharif

¿Y mi gente dónde va?

¿Qué buscará?

Con el alma entre la punta de los dedos

Cada día aprendiendo a vencer al miedo

¿Y mi gente donde va?

¿Qué buscará?

Volando sin pedir permiso

Lejos del Edén inventamos un paraíso

«Dios salve a mi familia

Si te han visto llorar es porque son los de verdad

Dios salve a mi familia

Si te han visto llorar es porque son los de verdad»

Pero si yo estoy en mi casa, donde siempre estuve

En la nube que ya estaba antes cuando me detuve

A mirar por la ventana y ver pasar la vida entera

¿Con cuántos sufrí penas y con cuántos me entretuve?

Tú si quieres sube pero vigila el escalón

No frecuento clubes, la acción seduce en mi salón

Y de la escuela secuelas de educación

Pueden dárselas de mártir o encontrarse dando a luz una canción

Y ésta va por la amistad, que nunca falla

La que dice la verdad hasta cuando calla

La que es ejemplo de humildad y de constancia

Por encima del tiempo y la distancia

Y esta va por la infancia que se despide

Por el amor que no me mide

Y por el amigo noble que da siempre el doble de lo que pide

El corazón nunca deja que me olvide

¿Y mi gente donde va?

¿Qué buscará en su camino?

Yo trabajo y siento así, llevo a todos en mí

Багато років, що я можу сказати?

Ну, не бракує сходинок, щоб піднятися, брате

Бо ні, ми не збираємося здаватися

Ви вже знаєте, що тут кожен день – це подарунок

Подарунок, як свобода

Я благословляю дружбу в хорошому і в поганому

Ось тост за справжніх людей

І на той час, що йде так само, як вода між руками

А цей іде до мене з головами в хмарах

Безіменні герої в Wreck Mondays

Неможливі мрійники про помсту

Божевільний, але вільний, озброєний надією

Мій народ не має країни чи власника

Під червоним місяцем сни роздягаються

Плачуть свою радість, танцюють з жалобою

Літати щодня, не відриваючи ніг від землі

Я, у мене є священна любов, як Біблія

Брати, які є друзями, і друзі, які є рідними

У мене є тілесні, які не знають моїх реп

Але просто дивлячись на мене, вони знають, на яку ногу я кульгаю

Я голосую за своїх, яких немає на фото

Самотній клуб розбитих сердець

Ти світло, на якому я пливу, хрест для відданого

Без тебе я нічого не вартий

[Приспів: Зразок,

Пабло

А куди йдуть мої люди?

що ти будеш шукати?

Заспокойся... бо це не має значення

коли ти знайдеш кохання

Іноді, нагода фарбується наголо

А куди йдуть мої люди?

Куди вони йдуть?

Так

що ти будеш шукати?

Душа, коли йде не так

Принаймні сонце входить до серця

І я відчуваю її руку на своїй спині

За вітер, який я ношу в собі і який мене штовхає

Тому що врешті-решт його притискають

Запийте свою гордість подвійним цукром

Бо несправедливе життя приписує суперечки, які ніколи не зникають

Завжди живу з тим, чому він мене навчив

Летячи низько, мої люди вміють ловити хороший потік

Я продовжую вчитися на кожному передчутті

Десятиліття тренувань, присвячених почуттю контролю

Я знаю шлях, пройдений уже стільки разів

Мої ноги втомлюються більше, ніж очікувалося

Вони встають і рухаються, бо гра ще не закінчена

Але з розбитими серцями вони не переконані

Від того, щоб ступити туди, куди вони ступили, від того, щоб порвати їм сорочку

Поспіх, який завжди був передумовою

Жонглер на виступі, з підйомами і падіннями

З його приходами та відходами та життям у цьому списку

Подивіться на свій, повний цифр

Я не хочу бути тканиною твоїх мокрих мрій

Цей текст впав у вашу душу

Це змусить вас завжди рятуватися останнім

Заспокойтеся і зробіть щось під музику унікальним способом

Більше світла для цих хронік Артура

За те, що вони мені допомагають, вони допомагали і супроводжують мене

Час вчить, що мрії ніколи не брешуть

[Приспів: Зразок,

Шаріф

А куди йдуть мої люди?

що ти будеш шукати?

З душею між кінчиками пальців

Щодня вчись долати страх

А куди йдуть мої люди?

що ти будеш шукати?

Політ без запиту дозволу

Далеко від Едему ми винаходимо рай

«Боже, бережи мою родину

Якщо вони бачили, як ти плачеш, це тому, що вони справжні

Боже, бережи мою родину

Якщо вони бачили, як ти плачеш, то це тому, що вони справжні»

Але якщо я буду у своєму домі, де я завжди був

У хмарі, яка була вже раніше, коли я зупинився

Дивитися у вікно і дивитися, як проходить все життя

Скількома я терпів горя і скількома розважався?

Ви, якщо хочете піднятися, але стежте за сходинкою

Я не відвідую клубів, дійство спокушає у моїй вітальні

І від шкільних наслідків навчання

Вони можуть видаватися за мучеників або виявляти, що народжують пісню

І це стосується дружби, яка ніколи не підводить

Той, хто говорить правду, навіть коли вона мовчить

Той, хто є прикладом смирення та наполегливості

Через час і відстань

І це стосується дитинства, яке прощається

За любов, яка мене не вимірює

І для благородного друга, який завжди дає вдвічі більше, ніж просить

Серце ніколи не дає мені забути

А куди йдуть мої люди?

Що він буде шукати на своєму шляху?

Я працюю і відчуваю себе так, я всіх ношу в собі