Dorian Gray - Sharif, Accion Sanchez

Tengo treinta y cuatro, y soy feliz a veces

Si vas a quererme, nena, piénsatelo bien

Porque vivo con mi gato, no creo en los jueces

Llevo tatuajes que no están sobre la piel

Mira, a veces me emborracho, prendo fuego al templo

Huyo del amor igual que de la policía

Vivo en lo que tacho, no soy buen ejemplo

Pero los míos saben que soy buena compañía

Antes de hablar escucho, antes de morir vivo

Puede que alguna noche haya dormido en tu portal

No suelo escribir mucho, pero siempre que escribo

Me gusta que mi verso se clave como puñal

Nena, yo soy alfarero, lo saben mis manos

En mis ojos, enero, pero en el alma, verano

A veces soy feliz a lomos de un verso indomable

Y otras veces mi piel es un lugar inhabitable

Pero vivo con lo puesto y me acuesto con el alba

Mi madre ya me dijo: «Hijo, fumas demasiado»

No tengo respuestas, tengo ojeras malva

Humo en el pulmón y un corazón desordenado

Pero estoy de madrugada

Escribiendo a escondidas

Con las manos manchadas de preguntas y de vida

Estoy en la cornisa, brindando mientras fumo

Pa' engañar al miedo con la risa y al hambre con el humo

Y es

Una vida, una muerte, un te quiero, un corazón titiritero

Una luna amarilla, un lapicero

Una sola cerilla para hacer arder al mundo entero

Una mentira, una verdad

Una juventud, una luz y una oscuridad

Yo solo tengo mi verdad

Pero una palabra bastará

Tengo treinta y cuatro, a veces sonrío

No voy a engañarte, lo que soy es lo que ves

Porque vivo con mi gato, mato por los míos

Y no creo en más milagros que llegar a fin de mes

Tengo los pies en el suelo, vuelo si me apetece

Y a veces confundo tu vientre con un altar

Tu coño no es el cielo, pero se le parece

Y solamente ahí yo me arrodillo pa' rezar

Nena, yo amo la escritura, y el sexo sin censura

Y apurar el veneno de la copa de cristal

Vivo en lo que tacho, y a veces me emborracho

Y suelo llegar tarde hasta a mi propio funeral

Me gusta quemar mis huellas, vivir navegando

Recoger de día lo que siembro por las noches

Romper las botellas, escribir mezclando

El silencio de las estrellas con el ruido de los coches

Y aunque sepa dónde estoy, nena, soy un inseguro

Nunca me gustó seguir por el camino recto

Si vas a quererme, piénsatelo mucho

Te juro que mi amor sabe ser puro y no perfecto

Pero estoy de madrugada, escribiendo a escondidas

Con las manos manchadas de preguntas y de vida

Estoy en la cornisa, brindando mientras fumo

Pa' engañar al miedo con la risa y al hambre con el humo

Y es

Una vida, una muerte, un te quiero, un corazón titiritero

Una luna amarilla, un lapicero

Una sola cerilla para hacer arder al mundo entero

Una mentira, una verdad

Una juventud, una luz y una oscuridad

Yo solo tengo mi verdad

Pero una palabra basta

Pa' poder llenar la inmensidad

Yo quería crecer regando las raíces con tequila

Tener la versatilidad del Nestakilla

Llegar al próximo bar antes que cierre

Y probar a robarle algunos versos al Ceerre

Yo quería, ser el mesías como el Foyone

Hacer que mi dios y que mi diablo se perdonen

Y luego conseguir hacerme un tema entero

Con la compleja sencillez del Canserbero

Мені тридцять чотири, і я іноді щасливий

Якщо ти збираєшся любити мене, дитино, подумай про це

Тому що я живу зі своїм котом, я не вірю в суддів

У мене є татуювання, яких немає на шкірі

Бачиш, часом напиваюсь, храм підпалю

Я біжу від кохання, як від поліції

Я живу тим, що викреслюю, я не є хорошим прикладом

Але мої знають, що я гарна компанія

Перш ніж говорити, я слухаю, перед смертю живу

Можливо, однієї ночі я спав у вашому порталі

Зазвичай я мало пишу, але коли пишу

Мені подобається, щоб мій вірш вливався, як кинджал

Дитинко, я гончар, мої руки це знають

В моїх очах січень, а в душі літо

Іноді я щасливий на звороті незламного вірша

А іноді моя шкіра — непридатне для життя місце

Але я живу тим, що ношу, і лягаю спати зі світанком

Мама мені вже сказала: «Сину, ти занадто багато куриш»

У мене немає відповідей, у мене темні кола під очима

Дим у легенях і безладне серце

Але я рано вранці

писав таємно

З заплямованими питаннями і життям руками

Я на виступі, тости, поки курю

Страх обдурити сміхом, а голод — димом

І воно є

Життя, смерть, я люблю тебе, лялькове серце

Жовтий місяць, ручка

Один сірник, щоб спалити весь світ

Брехня, правда

Молодість, світло і темрява

Я маю тільки свою правду

Але одного слова буде достатньо

Мені тридцять чотири, іноді я посміхаюся

Я не буду вас обманювати, ви бачите те, що я є

Оскільки я живу зі своїм котом, я вбиваю заради свого

І я не вірю в більше чудес, ніж зводити кінці з кінцями

У мене ноги на землі, я літаю, якщо мені хочеться

І іноді я плутаю твій живіт з вівтарем

Твоя кицька не рай, але схоже

І тільки там я стаю на коліна, щоб помолитися

Дитина, я люблю писати і секс без цензури

І злийте отруту зі скляної чашки

Я живу тим, що викреслюю, і іноді напиваюся

І зазвичай я спізнююся навіть на власний похорон

Я люблю спалювати свої сліди, живий плавання

Жни вдень те, що сію вночі

Розбити пляшки, написати змішування

Тиша зірок із шумом машин

І хоча я знаю, де я, дитинко, я невпевнений

Я ніколи не любив йти прямим шляхом

Якщо ти збираєшся любити мене, думай про це багато

Я клянусь, що моє кохання вміє бути чистим і не ідеальним

Але я на світанку, пишу потай

З заплямованими питаннями і життям руками

Я на виступі, тости, поки курю

Страх обдурити сміхом, а голод — димом

І воно є

Життя, смерть, я люблю тебе, лялькове серце

Жовтий місяць, ручка

Один сірник, щоб спалити весь світ

Брехня, правда

Молодість, світло і темрява

Я маю тільки свою правду

Але достатньо одного слова

Щоб мати можливість заповнити неосяжне

Я хотів виростити, поливаючи коріння текілою

Мають універсальність Nestakilla

Перейдіть до наступного бару, перш ніж він закриється

І спробуйте вкрасти кілька віршів у Серре

Я хотів бути месією, як Фойоне

Нехай мій бог і мій диявол прощають один одного

А потім дай мені цілу пісню

Зі складною простотою Canserbero