Ярость - SERYOGA

Я пьяный от крови, я увлекся этой игрою.

Я видел уже, как горит Карфаген;

пылают Рим и Троя.

Видел руины многих Имерий, сыпал царям их на головы пепел,

И оставлял на память живым своих терракотовых воинов.

Это я снимал с ацтеками скальпы, cердца выдирал за здорово.

Это я прошел с ганибаллом Альпы, а потом еще раз с Суворовым.

Это я добывал Господень гроб кровавым железом Ричарда

Это я явился во сне к Ивану с хвостом и метлой опричника.

Это я с Леонидом у Фермопил тех Персов в землю впечатал,

Это я курил гашиш с саладином и «беломор» с курчатовым.

Так многих карала моя рука и мне приносили трофеи;

И Феликс, что остановил Спартака, и тот самый «железный» Феликс.

Это я планировал штурм дворца амина в подвалах генштаба,

Это я придумал СС, придумал СД, придумал Гестапо.

МИ6 и Моссад, ВЧК, Ватикан и мощь девятого вала.

И мне Искандер завещал своего буцефала.

Зови меня ярость — это то, что тебя шатает сейчас при виде меня.

Ярость — это то, почему мне нужна будто воздух это война.

Ярость.

У меня на тайных скрижалях записаны все имена.

Я нахожу врагов будто Yahoo и выношу их.

Это я на картах Гудериана передвигал армады.

Это я разжигал костры инквизиции с Томасом Торквемадой.

Это я витал под над темной водой вирионами чёрной оспы,

И винтовку собрал из которой потом стрелял ли Харли Освальд.

Это я отвечаю за Армагеддон, читайте Сорокаусты.

Это я безумному Фридриху надиктовал слова Заратустры.

Это я был кроссом «железного» Майка и Джебом али Мохаммеда,

И я сам начал этот бииф, но начало — лиха беда!

Один на один против кармы, один против всех ваших армий,

Пишу свои хроники ярости будто бы это — хроники Нарнии.

Фаланги пальцев готовы к бою будто фаланги Спарты

И ярость, ярость течёт по венам будто опасная фарма.

И все по законам жанра — это такая лютая жажда,

Я теперь вечный раб этой черной ярости, освободи меня, Джанго.

Кто разбередил во мне старую язву, кто-нибудь дайте мне яду.

Я не знаю, кто породил эту ярость, но он раскопал себе яму.

Ярость вела меня в смутные времена.

Ярость засеяла грубые семена.

Ярость оставила трупы в стременах,

Ярость поставила крупно на меня.

Ярость меня поднимала когда обессилел,

Писала сюжеты для cinema (Ярость).

Возьми мою ярость, умножь ее на два,

Приди, и нахуй снеси меня.

Ярость.

Она лишь во мне не умерла.

Ярость.

Сунь цзы.

Бонапарт и тамерлан.

Ярость.

Ярость.

По над ордами тень орла.

Ярость.

Ярость.

Пью гордо из горла.

Во мне столько войны, что я будто

Вайнахи — навек породнился с войною.

И все те, кто выходят на баттл,

Выходят на баттл со мною!

Зови меня — Ярость.

Я п'яний від крові, я захопився цією грою.

Я вже бачив, як горить Карфаген;

палають Рим і Троя.

Бачив руїни багатьох Імерій, сипав царям їх на голови попіл,

І залишав на пам'ять живим своїх теракотових воїнів.

Це я знімав з ацтеками скальпи, серця видирав за здорово.

Це я пройшов із ганібаллом Альпи, а потім ще раз із Суворовим.

Це я добував Господню труну кривавим залізом Річарда

Це я явився у сні до Івана з хвостом і мітлою опричника.

Це я з Леонідом у Фермопіл тих Персів у землю вдрукував,

Це я курив гашиш з соладином і «біломор» з курчатим.

Так багатьох карала моя рука і мені приносили трофеї;

І Фелікс, що зупинив Спартака, і тій найзалізніший» Фелікс.

Це я планував штурм палацу аміна в підвалах генштабу,

Це я придумав СС, придумав СД, придумав Гестапо.

МІ6 і Моссад, ВЧК, Ватикан та потуж дев'ятого валу.

І мені Іскандер заповів свого буцефалу.

Клич мене лють - це те, що тебе хитає зараз побачивши мене.

Лють - це те, чому мені потрібна ніби повітря це війна.

Лють.

У мене на таємних скрижалях записані всі імена.

Я знаходжу ворогів ніби Yahoo і виношу їх.

Це я на картах Гудеріана пересував армади.

Це я розпалював багаття інквізиції з Томасом Торквемадою.

Це я витав під темною водою віріонами чорної віспи,

І гвинтівку зібрав з якої потім стріляв Харлі Освальд.

Це я відповідаю за Армагеддон, читайте Сорокаусти.

Це я шаленому Фрідріху надиктував слова Заратустри.

Це я був кросом «залізного» Майка і Джебом алі Мохаммеда,

І я сам почав цей бііф, але початок — лиха біда!

Один на один проти карми, один проти всіх ваших армій,

Пишу свої хроніки люті ніби — це хроніки Нарнії.

Фаланги пальців готові до бою ніби фаланги Спарти

І лютість, лють тече по Венах ніби небезпечна фарма.

І все за законами жанру — це така люта спрага,

Я тепер вічний раб цієї чорної люті, звільни мене, Джанго.

Хто розгнідав у мені стару виразку, хтось дайте мені отруту.

Я не знаю, хто породив цю лють, але він розкопав собі яму.

Лють мене вели в смутні часи.

Лють засіяло грубе насіння.

Лють залишила трупи в стременах,

Лють поставила велико на мене.

Лють мене піднімала коли знесиліла,

Писала сюжети для cinema (Лють).

Візьми мою лють, помнож її на два,

Прийди, і нахуй знеси мене.

Лють.

Вона лише у мені не померла.

Лють.

Сунь цзи.

Бонапарт та тамерлан.

Лють.

Лють.

По над ордами тінь орла.

Лють.

Лють.

П'ю гордо з горла.

В мені стільки війни, що я ніби

Вайнахи — навік поріднився з війною.

І всі ті, хто виходять на баттл,

Виходять на баттл зі мною!

Клич мене — лють.