Слова и ноты - SERYOGA

Припев:

Это слово написано мной.

Эта мелодия написана мной.

И только мне решать, какой ценой за это заплатить.

А для тебя — это просто слова и ноты.

Это слово написано мной.

Эта мелодия написана мной.

И только мне решать, какой ценой за это заплатить.

А для тебя — это просто слова и ноты.

Я часто спрашивал себя:

— Какой в этом резон, какая цель?

Ходить по миру, всюду собирая боль, как парацельс.

Со временем я понял, то что нету явной цели.

Со временем я понял, важен сам процесс.

Я ни разу не трудоголик.

Я пишу слова и ноты от боли;

Ищу эту боль, как бодибилдер анаболики —

И дозы всё больше, ставки выше.

Но пока пишу, чего же более?

Это одновременно яд и панацея.

Это выходит с кровью из меня, как будто плацента.

Я сам не знаю, откуда эти тексты.

Честно, мне опять не по себе, будто в паре после инц*ста.

Я снова микрофон слюною заляпал.

Я давлюсь этой болью, как кляпом.

Весь в соплях, тоже мне Шаляпин.

Переписать или нет?

Ну, шляпа же, *ля.

Я полирую свои рифмы и панчи до блеска хрома.

Я колдую над битами, будто доктор Dre над хрониками.

На одиночество проклят, я падаю в пропасть сомнений.

Пока я чувствую боль, у меня есть промо.

Она повсюду, и теперь, — ты в теме.

И теперь ты, как и я, — разносчик этой неизвестной эпидемии.

Я бесталанный уродец на рэп породии.

Но всё, что я могу те дать — это слово и мелодия.

Припев:

Это слово написано мной.

Эта мелодия написана мной.

И только мне решать, какой ценой за это заплатить.

А для тебя — это просто слова и ноты.

Это слово написано мной.

Эта мелодия написана мной.

И только мне решать, какой ценой за это заплатить.

А для тебя — это просто слова и ноты.

И сколько себя помню, я всегда записывал;

А потом, зачитывал, я видел в этом смысл.

Но как МС — я провалил свою миссию;

И кто знает, для кого они теперь, — все эти все записки?

Слова и ноты, неисписаны блокноты;

и если я творю, то я — Творец,

Они — мой терновый венец.

В блокноте места нет.

Вот, пошли какие-то газеты.

Есть еще обои на худой конец.

Но мир еще не знал, того поэта и МС,

Который бы себя не патрошил и не насиловал.

Походу все мы совершаем «Особо тяжкие».

И закончим в серых палатах в смирительных рубашках.

Моя любовь еще вчера была со мной,

Но оказалась хрупкой, уак перегородка носа.

Мы с ней несоовместимы, как Iphone и Nokia.

Когда она ушла, — я написал эти слова и ноты.

Это война с самим собой, где я и есть трофей.

Здесь кровь моя на каждой букве и строфе, через трахею.

Я думал — sky is the limit, но, иду на дно —

Это моя игра, и мне решать, какой ценой.

Ведь там, на самом дне, слова и мелодии;

Сонеты, рапсодии — пища для моей звуковой консоли.

Слова, в которых есть соль.

Ноты, в которых есть soul;

Припев:

Это слово написано мной.

Эта мелодия написана мной.

И только мне решать, какой ценой за это заплатить.

А для тебя — это просто слова и ноты.

Это слово написано мной.

Эта мелодия написана мной.

И только мне решать, какой ценой за это заплатить.

А для тебя — это просто слова и ноты.

Приспів:

Це слово написане мною.

Ця мелодія написана мною.

І тільки мені вирішувати, якою ціною за це заплатити.

А для тебе — це просто слова та ноти.

Це слово написане мною.

Ця мелодія написана мною.

І тільки мені вирішувати, якою ціною за це заплатити.

А для тебе — це просто слова та ноти.

Я часто запитував себе:

— Який у цьому сенсі, яка мета?

Ходити по світу, всюди збираючи біль, як парацельс.

З часом я зрозумів, що немає явної мети.

З часом я зрозумів, важливий сам процес.

Я ні разу не трудоголік.

Я пишу слова і ноти від болю;

Шукаю цей біль, як бодібілдер анаболіки —

І дози все більше, ставки вищі.

Але поки пишу, чого же більше?

Це одночасно отрута та панацея.

Це виходить із кров'ю з мені, наче плацента.

Я сам не знаю, звідки ці тексти.

Чесно, мені знову не по собі, ніби в парі після інцста.

Я знову мікрофон слиною заляпав.

Я тиснуся цим болем, як кляпом.

Весь у соплях, теж мені Шаляпін.

Переписати чи ні?

Ну, капелюх ж, *ля.

Я полірую свої рими і панчі до блиску хрому.

Я чаклую над бітами, ніби доктор Dre над хроніками.

На самоту проклятий, я падаю в прірву сумнівів.

Поки я відчуваю біль, у мене є промо.

Вона всюди, і тепер, — ти в темі.

І тепер ти, як і я, розносчик цієї невідомої епідемії.

Я бесталанний виродок на реп породії.

Але все, що я можу ті дати — це слово і мелодія.

Приспів:

Це слово написане мною.

Ця мелодія написана мною.

І тільки мені вирішувати, якою ціною за це заплатити.

А для тебе — це просто слова та ноти.

Це слово написане мною.

Ця мелодія написана мною.

І тільки мені вирішувати, якою ціною за це заплатити.

А для тебе — це просто слова та ноти.

І скільки себе пам'ятаю, я завжди записував;

А потім, зачитував, я бачив у цьому сенс.

Але як МС — я провалив свою місію;

І хто знає, для кого вони тепер, всі ці всі записки?

Слова та ноти, невиписані блокноти;

і якщо я творю, то я — Творець,

Вони— мій терновий вінець.

У блокноті місця немає.

Ось пішли якісь газети.

Є ще шпалери на худий кінець.

Але світ ще не знав, того поета і МС,

Який би себе не патрашив і не гвалтував.

Походу всі ми робимо «Особливо тяжкі».

І закінчимо в сірих палатах в смиренних сорочках.

Моє кохання ще вчора було зі мною,

Але виявилася тендітною, як перегородка носа.

Ми з нею несумісні, як Iphone і Nokia.

Коли вона пішла, я написав ці слова і ноти.

Це війна з самим собою, де я і є трофей.

Тут кров моя на кожній букві і строфі, через трахею.

Я думав — sky is the limit, але, йду на дно —

Це моя гра, і мені вирішувати, якою ціною.

Адже там, на самому дні, слова та мелодії;

Сонети, рапсодії - їжа для моєї звукової консолі.

Слова, в яких є сіль.

Ноти, в яких є soul;

Приспів:

Це слово написане мною.

Ця мелодія написана мною.

І тільки мені вирішувати, якою ціною за це заплатити.

А для тебе — це просто слова та ноти.

Це слово написане мною.

Ця мелодія написана мною.

І тільки мені вирішувати, якою ціною за це заплатити.

А для тебе — це просто слова та ноти.