Соседка - Сергей Наговицын

Вырвался на волю, расплескался тёплый свет.

Разыгралось небо, кроет синевой.

Опустел наш столик — сколько зим и сколько лет

Рядом по соседству жили мы с тобой.

Пламенем камин, на кухне чайные дела,

А помнишь, хохотали ночи.

А теперь вот я сижу один, а ты ушла,

Заходи хотя бы, между прочим.

Припев:

Летняя беседка, тусклый огонёк.

Где же ты соседка — я так одинок.

Догорают ветки, набегает дрожь.

Приходи, соседка, поворкуем в дождь.

Тополей одежды осыпались за окном,

Разлетался пепел сигареты.

И всё так, как прежде, для тебя открыт мой дом,

Для тебя в саду цветут букеты.

Припев:

Летняя беседка, тусклый огонёк.

Где же ты соседка — я так одинок.

Догорают ветки, набегает дрожь.

Приходи, соседка, поворкуем в дождь.

Проигрыш

Вырвался на волю, расплескался тёплый свет.

Разыгралось небо, кроет синевой.

Опустел наш столик — сколько зим и сколько лет

Рядом по соседству жили мы с тобой.

Припев:

Летняя беседка, тусклый огонёк.

Где же ты соседка — я так одинок.

Догорают ветки, набегает дрожь.

Приходи, соседка, поворкуем в дождь.

Вирвалося на волю, розплескалося тепле світло.

Розігралося небо, що криє синьовою.

Спустів наш столик— скільки зим і скільки років

Поряд по сусідству жили ми з тобою.

Полум'ям камін, на кухні чайні справи,

А пам'ятаєш, реготали ночі.

А тепер ось я сиджу один, а ти пішла,

Заходь хоча б, між іншим.

Приспів:

Літня альтанка, тьмяний вогник.

Де ж ти сусідка — я так самотній.

Догорають гілки, набігає тремтіння.

Приходь, сусідко, поворкуємо в дощ.

Тополі одягу обсипалися за вікном,

Розлітався попіл цигарки.

І все так, як раніше, тобі відкрито мій дім,

Для тебе в саду цвітуть букети.

Приспів:

Літня альтанка, тьмяний вогник.

Де ж ти сусідка — я так самотній.

Догорають гілки, набігає тремтіння.

Приходь, сусідко, поворкуємо в дощ.

Програш

Вирвалося на волю, розплескалося тепле світло.

Розігралося небо, що криє синьовою.

Спустів наш столик— скільки зим і скільки років

Поряд по сусідству жили ми з тобою.

Приспів:

Літня альтанка, тьмяний вогник.

Де ж ти сусідка — я так самотній.

Догорають гілки, набігає тремтіння.

Приходь, сусідко, поворкуємо в дощ.