Там на ёлках - Сергей Наговицын

Там на ёлках шишки, там медведи.

Там, вообще, природа от Христа.

Там, куда, браток, с тобой мы едем,

В дупель кислородные места!

И пускай колючка на заборе,

И пускай смеётся вертухай.

Мы же всё, браток, с тобой поборем,

Мы оденем жён своих в меха.

И пускай колючка на заборе,

И пускай смеётся вертухай.

Мы же всё, браток, с тобой поборем,

Мы оденем жён своих в меха.

А пока я папироску положу за козырёк.

Облака на волю мысли увезут.

До звонка ещё так долго, паренёк,

И рука смахнёт солёную слезу.

Маяки на крыши прикололи

И кареты чёрные в пути.

Там свободы больше, чем на воле,

Только надо, брат, её найти!

И пускай все окна в арматуре,

Но как выйдем — гадом буду я!

-

Мы ещё, браток, с тобой, в натуре,

Отомстим за Лёньку Воробья!

И пускай все окна в арматуре,

Но как выйдем — гадом буду я!

-

Мы ещё, браток, с тобой, в натуре,

Отомстим за Лёньку Воробья!

А пока я папироску положу за козырёк.

Облака на волю мысли увезут.

До звонка ещё так долго, паренёк,

И рука смахнёт солёную слезу.

А сейчас гуськом и по этапу

Набирает скорость прицепной.

Попрошу я вас: «Снимите шляпу!

Я не умер!

Я ещё живой!»

И пускай не скоро мы вернёмся

С золотою справкою в руке.

Мы ещё, браток, с тобой напьёмся

В самом дорогущем кабаке!

И пускай не скоро мы вернёмся

С золотою справкою в руке.

Мы ещё, браток, с тобой напьёмся

В самом дорогущем кабаке!

А пока я папироску положу за козырёк.

Облака на волю мысли увезут.

До звонка ещё так долго, паренёк,

И рука смахнёт солёную слезу.

А пока я папироску положу за козырёк.

Облака на волю мысли увезут.

До звонка ещё так долго, паренёк,

И рука смахнёт солёную слезу.

Там на ялинках шишки, там ведмеді.

Там, взагалі, природа від Христа.

Там, куди, братку, з тобою ми їдемо,

В дупель кисневі місця!

І нехай колючка на огорожі,

І нехай сміється вертухай.

Ми же все, братку, з тобою поборемо,

Ми одягнемо дружин своїх у хутра.

І нехай колючка на огорожі,

І нехай сміється вертухай.

Ми же все, братку, з тобою поборемо,

Ми одягнемо дружин своїх у хутра.

А поки я цигарку покладу за козирок.

Хмари на волю думки відвезуть.

До дзвінка ще так довго, хлопче,

І рука змахне солону сльозу.

Маяки на даху прикололи

І карети чорні в шляху.

Там свободи більше, ніж на волі,

Тільки треба, брате, її знайти!

І нехай всі вікна в арматурі,

Але як вийдемо — гадом буду я!

-

Ми ще, браток, з тобою, в натурі,

Помстимося за Льоньку Горобця!

І нехай всі вікна в арматурі,

Але як вийдемо — гадом буду я!

-

Ми ще, браток, з тобою, в натурі,

Помстимося за Льоньку Горобця!

А поки я цигарку покладу за козирок.

Хмари на волю думки відвезуть.

До дзвінка ще так довго, хлопче,

І рука змахне солону сльозу.

А зараз гуськом і по етапу

Набирає швидкість причіпної.

Попрошу я вас: «Зніміть капелюх!

Я не помер!

Я ще живий!»

І нехай не скоро ми повернемося

З золотою довідкою в руці.

Ми ще, братку, з тобою нап'ємося

В найдорожчому шинку!

І нехай не скоро ми повернемося

З золотою довідкою в руці.

Ми ще, братку, з тобою нап'ємося

В найдорожчому шинку!

А поки я цигарку покладу за козирок.

Хмари на волю думки відвезуть.

До дзвінка ще так довго, хлопче,

І рука змахне солону сльозу.

А поки я цигарку покладу за козирок.

Хмари на волю думки відвезуть.

До дзвінка ще так довго, хлопче,

І рука змахне солону сльозу.