Приговор - Сергей Наговицын

Мне, как сказку, приговор читал судья, а за окнами вовсю февраль свистел,

Говорил, что подрасстрельная статья мне начертит номерочек на кресте.

И я был с ним откровенен и на «ты», он под стол пешком ходил, когда я пел.

Я прошел уже Лубянку и Кресты, когда он за школьной партою сидел.

Я с пеленок знал понятия в делах и с ворами я законными дружил.

Меня мама на этапе родила, когда батю в хате опер уложил.

Покажите мне такие города, те селения, в которых не бывал.

Ну, покажите мне — где не был никогда, где не дрался, где не пел, не воровал.

Я менял, как карты, женщин и дома, а по-пьянке за себя не отвечал,

И по мне частенько плакала тюрьма, так и я, бывало, сам по ней скучал.

И столыпинский, прицепленный в хвосте, поджидает полуночный воронок,

И судья мне, как художник на холсте, вырисовывал последний в жизни срок.

И родная, вся в брильянтах и слезах, до машины провожает, как всегда.

Я к тебе еще вернусь, какой базар, если вышку поменяют на года!

Мне, как сказку, приговор читал судья, а за окнами вовсю февраль свистел,

Говорил, что подрасстрельная статья мне начертит номерочек на кресте.

Мені, як казку, вирок читав суддя, а за вікнами лютий свистів,

Казав, що підрозстрільна стаття мені накреслить номерочок на хресті.

І я був з ним відвертим і на «ти», він під стіл пішки ходив, коли я співав.

Я пройшов уже Луб'янку і Хрести, коли він за шкільною партою сидів.

Я з пелюшок знав поняття у справах і з злодіями я законними дружив.

Мене мама на етапі народила, коли батю в хаті опер уклав.

Покажіть мені такі міста, ті поселення, в яких не бував.

Ну, покажіть мені — де не був ніколи, де не бився, де не співав, не крав.

Я міняв, як карти, жінок і вдома, а по-п'яніці за себе не відповідав,

І на мене часто плакала в'язниця, так і я, бувало, сам за нею сумував.

І столипінський, причеплений у хвості, чекає північний вирв,

І суддя мені, як художник на полотні, вимальовував останній у життя термін.

І рідна, вся в брильянтах і сльозах, до машини проводжає, як завжди.

Я до тебе ще повернуся, який базар, якщо вишку поміняють на роки!

Мені, як казку, вирок читав суддя, а за вікнами лютий свистів,

Казав, що підрозстрільна стаття мені накреслить номерочок на хресті.