Партизанская дочь - Сергей Наговицын

Тебя просто тошнит: заграничная мебель и скрипка,

Цифровой пылесос, как у всех ненормальных людей.

За семейным столом у тебя пропадает улыбка,

И ты смотришь на таймер, ты желаешь уйти поскорей.

Наступает ночь, надвигается темень.

Партизанская дочь, пришло твоё время

Партизанская дочь.

Ты одень масхалат, состоящий из джинсов и майки,

Заряди патронташ сигаретами фирмы «Опал».

И заменит тебе автомат двухкассетник с далёкой Ямайки,

А землянкою станет в твоём доме ближайший подвал.

Наступает ночь, надвигается темень.

Партизанская дочь, пришло твоё время

Партизанская дочь.

Тебе нравилось грязью бросать по прохожим с крыши,

Ты так рада была, когда разбила соседу стекло.

Сколько ран на твоей голове, сколько ссадин и шишек,

Сколько раз участковый ловил, и тебе везло.

Партизанская дочь, пришло твоё время

Партизанская дочь.

Тебе просто нудить: закордонні меблі і скрипка,

Цифровий пилосос, як у всіх ненормальних людей.

За сімейним столом у тебе пропадає посмішка,

І ти дивишся на таймер, ти бажаєш піти швидше.

Настає ніч, насувається темрява.

Партизанська дочка, прийшов твій час

Партизанська дочка.

Ти, одяг масхалат, що складається з джинсів і майки,

Заряди патронташ цигарками фірми «Опал».

І замінить тобі автомат двокасетник із дальньої Ямайки,

А землянкою стане у твоїй хаті найближчий підвал.

Настає ніч, насувається темрява.

Партизанська дочка, прийшов твій час

Партизанська дочка.

Тобі подобалося брудом кидати по перехожих з даху,

Ти так рада була, коли розбила сусіду скло.

Скільки ран на твоєї голові, скільки садна і шишок,

Скільки разів дільничний ловив, і тебе щастило.

Партизанська дочка, прийшов твій час

Партизанська дочка.