Душа - Septem Voices

Закончишь жить ты лишь тогда

Когда узнаешь кто со мной

Споткнувшись, издали уснув

Услышишь свой последний вой

И позабыть желание жить

Уже не сможешь без меня

Возьми же душу ты мою

Она твоя…

Пойди убей, осколком режь

Волшебным зеркалом своим

Глотка хватило нам на всех,

А жизни хватит на двоих

Следы закончились, прости

Не протоптали нам тропу

И лица наши позабыв

Без нас окончили войну

Пойди, спроси, узнай зачем

Мы столько жили не щадя

Своих детей и нас самих

Нужна душа?

Она твоя!

Закінчиш жити ти лиш тоді

Коли дізнаєшся хто зі мною

Спіткнувшись, здалеку заснув

Почуєш своє останнє виття

І забути бажання жити

Вже не зможеш без мене

Візьми ж душу ти мою

Вона твоя…

Іди убий, осколком ріж

Чарівним дзеркалом своїм

Глотка вистачило нам на всіх,

А життя вистачить на двох

Сліди закінчилися, вибач

Не протоптали нам стежку

І особи наші забувши

Без нас закінчили війну

Піди, спитай, дізнайся навіщо

Ми стільки жили не щадячи

Своїх дітей і нас самих

Потрібна душа?

Вона твоя!