Jhwh - Schammasch

Tired of opening my eyes again to a paradise of grey mist and blind

consciousness, tired of trudging along the steep track of earthly voyage and of

staggering like a drunkard through life’s dark catacombs, I slowly raised my

morose eyes towards the concave firmament, and dared penetrate the mysteries of

heaven

Not finding what I sought I raised my dismayed gaze higher, until I caught

sight of a throne fashioned of human excrement and gold upon which,

with starving pride, body swathed in a shroud made of bfouled hospital sheets,

sat he who calls himself th creator

He held in his hand a corpse’s decaying torso and bore it in turn from eyes to

nose, from nose to mouth, which he began to devour in most terrible ways

His feet were immersed in a vast pool of boiling blood, to whose surface two or

three cautious heads would suddenly rise like tapeworms from a full chamberpot,

and immediately slip back again quick as arrows;

a well-applied hit on the

forehead was the familiar reward for breach of rules, caused by the need to

breathe in another element — for after all, these men would still breathe air.

They swam between two waters in a loathsome liquid, giving their best not to

drown

And then the creator, having nothing left in his grasp, would with the first

two claws of his foot seize another victim by the neck as in a vice,

and raise him from the reddish substance into the air, there to be dealt with

like the others.

First of all he would devour head, legs, and arms,

and lastly the trunk, until nothing was left

And so on and throughout the other hours of his eternity.

Sometimes he would

exclaim: «I have created you, so I have the right to do with you what I will.

You have done nothing against me, that I do not deny.

And for my pleasure,

I make you suffer.»

The Almighty appeared before me adorned with his instruments of torture,

in all the glorious aureole of his horror;

I turned away my eyes and looked at

the horizon

He is all

Verbum dei manet in æternum

He is of fire

In ignem aeternum

For him we will fall

Nihil contemnit esuriens

For our fragile desire

Nutrimentum spiritus

He is creation

Omne trinum perfectum

He is our will to live

Quia pulvis es

He is annihilation

Corpus vile

For him, our lives we give

Et in pulverem reverteris

He is the golden mountain

Mons sinai

The light in our hearts

A deo lux nostra

He is the holy fountain

Aquis submersus

The sword that ever parts

Contraria contrariis

He is salvation

O fallacem hominum spem

Into his hands, I commend thee

In manus tuas

He is envenomation

Sola fide

My destination to be free

Deo parere libertas est

Into his hands, I commend my spirit

My love for him

Omnia ad dei gloriam

Into his hands, I commend my spirit

For he has redeemed me

My love for him

Omnia ad dei gloriam

Into my hands I commend his spirit

His love for me

Deus est mortuus

Into my hands, I commed his spirit

For I have redeemed him

His love for me

Deus est mortuus

Omnia ad dei gloriam

Credo, quia absurdum

Coincidentia oppositorum

Altum silentium

Worship what you’ve burned

Burn what you’ve worshipped

Втомився знову відкривати очі на рай із сірого туману та сліпості

свідомості, втомленої товктися по крутому шляху земної подорожі та

хитаючись, як п’яниця, крізь темні катакомби життя, я повільно підняв свій

похмурі очі дивилися на увігнуту твердь і наважилися проникнути в таємниці

небеса

Не знайшовши того, що шукав, я підняв стривожений погляд вище, поки не впіймав

вигляд трону, виготовленого з людських екскрементів і золота, на якому,

з голодною гордістю, тіло, закутане в саван із забруднених лікарняних простирадл,

сидів той, хто називає себе творцем

Він тримав у руці розкладений тулуб трупа і по черзі нес його від очей до

ніс, від носа до рота, які він почав жерати найжахливішими способами

Його ноги були занурені в велику калюжу киплячої крові, на чиїй поверхні два або

три обережні голови раптом піднялися, як стрічкові черв'яки, з повного горщика,

і миттєво знову швидко, як стрілки;

добре застосоване звернення до

чоло було знайомою нагородою за порушення правил, викликане потребою

вдихніть інший елемент — адже ці люди все одно дихали б повітрям.

Вони плавали між двома водами в огидній рідині, намагаючись цього не робити

тонути

І тоді творець, не маючи нічого в руках, зробив би з першим

два кігті його ноги схоплюють іншу жертву за шию, як у лещатах,

і підняти його з червонуватої субстанції в повітря, щоб там розібратися

як і інші.

Перш за все він пожере голову, ноги й руки,

і нарешті стовбур, поки нічого не залишилося

І так  і протягом інших годин її вічності.

Іноді він хотів би

вигукнути: «Я створив вас, тому я маю право робити з вами, що хочу.

Ви не зробили проти мене нічого, чого я не заперечую.

І на моє задоволення,

Я змушую вас страждати».

Всевишній з’явився переді мною, прикрашений своїми знаряддями катувань,

у всьому славетному ореолі його жаху;

Я відвернув очі й подивився

горизонт

Він — все

Verbum dei manet in æternum

Він вогненний

В ignem aeternum

За нього ми впадемо

Nihil contemnit esuriens

За наше тендітне бажання

Nutrimentum spiritus

Він — творіння

Omne trinum perfectum

Він —наша воля до жити

Quia pulvis es

Він — знищення

Корпус мерзенний

За нього ми віддаємо своє життя

Et in pulverem reverteris

Він — золота гора

Монс Синай

Світло в наших серцях

Deo lux nostra

Він — святий фонтан

Aquis submersus

Меч, який завжди розлучається

Contraria contrariis

Він — порятунок

O fallacem hominum spem

У його руки я віддаю тебе

In manus tuas

Він — отрута

Sola fide

Мій пункт буду вільним

Deo parere libertas est

У його руки я передаю свій дух

Моя любов до нього

Omnia ad dei gloriam

У його руки я передаю свій дух

Бо він викупив мене

Моя любов до нього

Omnia ad dei gloriam

У свої руки я передаю його дух

Його любов до мене

Deus est mortuus

У свої руки я передала його дух

Бо я викупив його

Його любов до мене

Deus est mortuus

Omnia ad dei gloriam

Credo, quia absurdum

Супротивний збіг

Altum silentium

Поклоніться тому, що ви спалили

Спали те, чому ти поклонявся