In Dialogue with Death - Schammasch

What else will you see, by gazing into the reflection

Of your own countenance on the water’s surface

Than a thousand empty eyes from a thousand empty faces

Of a thousand empty selfs, mirroring a thousand empty lifes?

The harmonic state is not achieved through the profane illusion of capitulation,

striking exceedingly the deepest minds whilst they are bent

This isolation of the spirit, this paralysation of the flesh

Are only initials, unravelling at last the circle of death

I saw this falling star

Lamb of faith under reason’s will

I bind this sacrifice to the burning tree

And let it shine

I am the star that guides your way

Your shrine, your temple, wine and bread

As opposed to him who leads astray

For your mind was closed, your heart was dead

Tell me, if satan’s breath creates the storms that hurl your salty water up to

the clouds

This you must tell me, because I would rejoice at knowing hell so close to man

Embrace me now

Drown in darkness

Receive me now

Accept this guiding light

A voice to wake the truth of silence

Destroying forlorn hope

To renew what’s hidden beneath the ruins

I cast the serpent’s spell

On those who crawl unwillingly

Through forsaken wastes and dirty soil

Of a mind unclear

I saw how eagles fell

Stunned, from the topmost clouds of heaven

Tumbling over one another

In raging fear

Abjure these crumbling halls

Rebuild his rotten temple

Under the sun of eyes

To receive this gift with open arms

Lest you don’t fail to pass

Receive the sign of death

With purest dignity

Infinity beyond the walls of life

Shadows emerging from the deep

In silence

Ascending from oceans

Shallow words are doomed to crumble

As the truth is bared

To be received through pain and anguish

By the ones who dare to see

Never again shall you crumble

At the nameless void

But kiss the deepest darkness

And embrace the holy flames

Abjure these crumbling halls

Rebuild his rotten temple

Under the sun of eyes

To receive this gift with open arms

Lest you don’t fail to pass

Receive the sign of death

With purest dignity

Infinity beyond the walls of life

As you sink deeper and deeper

Into this chimerical dark

A mind is burning down

Heralding thy utmost purifying rebirth

Що ще ви побачите, дивлячись у відображення

Вашого власного обличчя на поверхні води

Чим тисяча порожніх очей від тисячі порожніх облич

З тисячі порожніх я, що відображають тисячу порожніх життів?

Гармонічний стан не досягається через світську ілюзію капітуляції,

надзвичайно вражаючи найглибші уми, поки вони зігнуті

Ця ізоляція духу, ця паралізація плоті

Це лише ініціали, що розгадують нарешті коло смерті

Я бачив цю падаючу зірку

Агнець віри під волею розуму

Я прив’язую цю жертву до палаючого дерева

І нехай сяє

Я — зірка, яка веде твій шлях

Ваша святиня, ваш храм, вино і хліб

На відміну від того, хто вводить в оману

Бо твій розум був закритий, твоє серце мертве

Скажи мені, якщо подих сатани створює бурі, які кидають вашу солону воду до

хмари

Це ти повинен мені сказати, тому що я б радий був знати пекло так близько до людини

Обійми мене зараз

Потонути в темряві

Прийміть мене зараз

Прийміть цей путівник

Голос, щоб пробудити правду мовчання

Знищуючи занедбану надію

Щоб оновити те, що приховано під руїнами

Я заклинаю змія

На тих, хто повзає неохоче

Через покинуті відходи та брудний ґрунт

Думка нечітка

Я бачив, як падали орли

Приголомшений, з найвищих небесних хмар

Перекидаючись один на одного

У шаленому страху

Відмовтеся від цих розвалених залів

Відбудувати його прогнилий храм

Під сонцем очей

Щоб отримати цей подарунок з розпростертими обіймами

Щоб не пропустити

Отримайте знак смерті

З найчистішою гідністю

Нескінченність за стінами життя

З глибини виходять тіні

У тиші

Підйом з океанів

Дрібні слова приречені на руйнування

Оскільки правда оголена

Бути прийнятим через біль і страждання

Від тих, хто наважується побачити

Ніколи більше ти не розпадешся

У безіменній порожнечі

Але поцілую найглибшу темряву

І обійми святий вогонь

Відмовтеся від цих розвалених залів

Відбудувати його прогнилий храм

Під сонцем очей

Щоб отримати цей подарунок з розпростертими обіймами

Щоб не пропустити

Отримайте знак смерті

З найчистішою гідністю

Нескінченність за стінами життя

Коли ви занурюєтеся все глибше й глибше

У цю химерну темряву

Розум горить

Провіщаючи твоє максимально очищувальне відродження