Родина - Руставели, Банги Хэп

Как будто дано нам так было судьбой

Разрушить границы страны за собой.

Куда кто рванул — сейчас разве важно?

Когда подрывали фундамент отважно.

Никто не подумал, что ждёт впереди?

Кому это надо, кому помогли?

Не сберегли, что наживали веками,

Предки наши, сражаясь с врагами.

Вставляя всем тысячу лет

И что было целым — сейчас уже нет!

Зато нахватались псевдосвободы,

На торги выставляя Родины лоты.

До отвала, до рвоты сдавали ресурсы,

Набивали карманы для тех, кто был «в курсе».

И вертится дерибана-пропеллера лопасть,

Бросая всё дальше Отечество в пропасть.

Припев:

Дуют ветра через Запад на восток —

Это твоя Родина, сынок!

На всех деревьях каждый листок —

Это твоя Родина, сынок!

На могиле солдата поминальный венок —

Это твоя Родина, сынок!

И в поле зерна новый росток —

Это твоя Родина, сынок!

Что мне сыну сказать через несколько лет:

Что Родины у него больше нет?

И гордость пропала за страну и за флаг

И без войны захватил территорию враг?

Слишком большая цена за измену

У тех, кто хотел для себя перемены.

Неразбарить хоть то, что осталось,

Для детей, сохранив самую малость.

Когда есть семья — остаётся надежда,

Что будем мы жить лучше, чем прежде.

Научить свой дом любить как родную мать,

Его растить и лечить, за него воевать.

Ещё есть надежда на старых друзей,

С ними вращать этот мир веселей!

Общий русский язык, хоть и разные страны

И родную державу не суют по карманам!

Припев:

Дуют ветра через Запад на восток —

Это твоя Родина, сынок!

На всех деревьях каждый листок —

Это твоя Родина, сынок!

На могиле солдата поминальный венок —

Это твоя Родина, сынок!

И в поле зерна новый росток —

Это твоя Родина, сынок!

Одним народом живем сквозь пространство и время,

Общностью судьбы свиты цепи поколений.

Братские могилы хранят молчание воинов,

Что пали за Родину, за нашу общую Родину.

«И что теперь?

Как позабыть смогли мы боль потерь!»

Отдав врагу безмолвно ключи от всех дверей,

Пустив через ТВ зверей, в дом наших детей,

Нам чувства заменил поток лживых новостей.

Гринго называли нас Evil Empire когда-то,

Но никогда не поверю что, добро это бомбы НАТО.

И никогда не поверю, что если нас пилят, то это во благо,

Но помните, мы можем пойти и дальше Рейхстага.

Пока связаны этносы узами братскими,

Враги будут лакомится муками адскими.

И кто с мечем придет к нам, будет сбит с ног

И не видать врагам твоей родины сынок.

Припев:

Дуют ветра через Запад на восток —

Это твоя Родина, сынок!

На всех деревьях каждый листок —

Одна Родина, сынок!

На могиле солдата поминальный венок —

Одна Родина, сынок!

И в поле зерна новый росток —

Одна Родина, сынок!

Припев:

Дуют ветра через Запад на восток —

Это твоя Родина, сынок!

На всех деревьях каждый листок —

Это твоя Родина, сынок!

На могиле солдата поминальный венок —

Это твоя Родина, сынок!

И в поле зерна новый росток —

Это твоя Родина, сынок!

Ніби дано нам так було долею

Зруйнувати кордони країни за собою.

Куди хто рвонув— зараз хіба важливо?

Коли підривали фундамент відважно.

Ніхто не подумав, що чекає попереду?

Кому це треба, кому допомогли?

Не зберегли, що наживали віками,

Предки наші, борючись із ворогами.

Вставляючи всім тисячу років

І що було цілим — зараз уже немає!

Зате нахопилися псевдосвободи,

На торги виставляючи Батьківщини лоти.

До відвалу, до блювоти здавали ресурси,

Набивали кишені для тих, хто був у курсі.

І вертається дерибана-пропелера лопать,

Кидаючи все далі Батьківщину в прірву.

Приспів:

Дують вітри через Захід на сход —

Це твоя Батьківщина, синку!

На всіх деревах кожен листок—

Це твоя Батьківщина, синку!

На могилі солдата поминальний вінок —

Це твоя Батьківщина, синку!

І в поле зерна новий паросток —

Це твоя Батьківщина, синку!

Що мені синові сказати за кілька років:

Що Батьківщини у нього більше немає?

І гордість пропала за країну і за прапор

І без війни захопив територію ворог?

Занадто велика ціна за зраду

У тих, хто хотів для себе зміни.

Нерозібрати хоч те, що залишилося,

Для дітей, зберігши зовсім небагато.

Коли є сім'я — залишається надія,

Що ми житимемо краще, ніж раніше.

Навчити свій будинок любити як рідну матір,

Його вирощувати і лікувати, за нього воювати.

Ще є надія на старих друзів,

З ними обертати цей світ веселіше!

Загальна російська мова, хоч і різні країни

І рідну державу не сунуть по кишенях!

Приспів:

Дують вітри через Захід на сход —

Це твоя Батьківщина, синку!

На всіх деревах кожен листок—

Це твоя Батьківщина, синку!

На могилі солдата поминальний вінок —

Це твоя Батьківщина, синку!

І в поле зерна новий паросток —

Це твоя Батьківщина, синку!

Одним народом живемо крізь простір і,

Спільністю долі світи ланцюги поколінь.

Братські могили зберігають мовчання воїнів,

Що впали за Батьківщину, за нашу спільну Батьківщину.

"І що тепер?

Як забути змогли ми біль втрат!»

Віддавши ворогові безмовно ключі від всіх дверей,

Пустивши через ТВ звірів, будинк наших дітей,

Нам почуття замінив потік брехливих новин.

Грінго називали нас Evil Empire колись,

Але ніколи не повірю що, добро це бомби НАТО.

І ніколи не повірю, що якщо нас пилять, то це на благо,

Але пам'ятайте, ми можемо піти і далі Рейхстагу.

Поки пов'язані етноси узами братськими,

Вороги будуть ласувати муками пекельними.

І хто з мечем прийде до нас, буде збитий з ног

І не бачити ворогам твоєї батьківщини синок.

Приспів:

Дують вітри через Захід на сход —

Це твоя Батьківщина, синку!

На всіх деревах кожен листок—

Одна Батьківщина, синку!

На могилі солдата поминальний вінок —

Одна Батьківщина, синку!

І в поле зерна новий паросток —

Одна Батьківщина, синку!

Приспів:

Дують вітри через Захід на сход —

Це твоя Батьківщина, синку!

На всіх деревах кожен листок—

Це твоя Батьківщина, синку!

На могилі солдата поминальний вінок —

Це твоя Батьківщина, синку!

І в поле зерна новий паросток —

Це твоя Батьківщина, синку!