Már Mindegy - Rizon, Kes

Tudom, hogy nem érdekel, de azért leírom

Minden gondolatom elhervadt rózsaszirom

Félhomályos szobában szarok le száz gondot

Elveszett lélekként az élet tengerén hánykódok

Jó lenne, ha nem csak a sodródás jönne össze

Mélybe dobott test vagyok, lábamra szikla kötve

Jó lenne, ha látnák mikor sötétséghez vonzódok

Jó lenne, ha értenéd, hogy árral szembe, de sodródok

Nézzen most belém, aki lát egy kicsit másképp

Tele hófekete ürességgel — negatív látkép

Megöregedtem, már túl sokat tudok

És már nem félek hogy eljön a nap amin majd elbukok

Kösz!

Nem kell a szánalmatok

Ki tudja kinek de most egy kis mélyet hátrahagyok

Kösz!

Nem kell nekem már semmi

Csak legyetek itt, vagy hagyjatok végre nyugodtan egyedül lenni

Nekem már mindegy

Süllyedni látszó hajó vagyok, pedig előttem nincs jéghegy

Minden olyan rideg

Nem érdekel semmi, mert nekem már mindegy

Lehet nem látszódik rajtam, de legbelül mindig zokogok

Mert ölelések helyett nem vár más soha, csak pofonok

Hát bassza meg a világ, Én feladtam ezt az életet

Mert nem tűrom meg tovább, hogy a rossz csak engem méreget

Minek tovább tesó?

Mond meg, minek éljek én?

Ha csak a depresszió tart már ébren éjjek éjjelén?

Mutass csak egy embert, aki képvisel még értéket

Mert minden érzelem mára csupán biznisz, meg pénzzé lett

Hamar elröppen pár évtized

Hogy alattad lesz minden, amit alád toltak, mért hiszed?!

Csak felbosszant a fajtád, de nekem már úgy is mindegy

Mert a mai világban az emberek csak árucikkek

Nekem már mindegy

Süllyedni látszó hajó vagyok, pedig előttem nincs jéghegy

Minden olyan rideg

Nem érdekel semmi, mert nekem már mindegy

Tudom, hogy nem érdekel, de azért elmondom

Gonosz gondolatok gombolyagával játszok és vágom, hogy ebből lesz gondom

Nekem már mindegy, hogy itt vagytok, vagy nem

Egyszer megszerettem az életet majdnem

Még a fekete is szebben ragyogott

Ömlöttek a szavak belőlem, de más lett minden és most dadogok

Most már nem kell nekem a drága időtök

Mert fontos leszek, aztán hamar leváltotok, kinőttök

Nem érdekel semmi szar, mit sugároz a média

Mert több igazságot ír le már a Wikipédia

Mindegy nekem az, hogy élek vagy már holnap meghalok

Mert a koporsóban el már semmit nem baszok

Nem kenyerem trágár szó, de ezt már másképp nem lehet

Ha nincsen szabad világ és a valóság is megvezet

Mindegy az, hogy mit mondok és mindegy az, hogy ki vagy te

Mert az önző tudatlanság mára divat lett

Nekem már mindegy

Süllyedni látszó hajó vagyok, pedig előttem nincs jéghegy

Minden olyan rideg

Nem érdekel semmi, mert nekem már mindegy

Я знаю, що мені байдуже, але я опишу це

Усі мої думки – зів’ялі пелюстки троянд

Я срала сотню неприємностей в темній кімнаті

Як загублена душа, я блюю в морі життя

Було б добре, якби не просто дрейф зійшовся разом

Я тіло, закинуте глибоко, прикуте до ніг каменем

Було б приємно бачити, як мене приваблює темрява

Було б добре, якби ви могли зрозуміти, що він стоїть перед припливом, але я дрейфую

Подивіться на мене тепер, хто бачить трохи інакше

Повна снігово-чорної порожнечі - негативний погляд

Я старію, я знаю занадто багато

І я не боюся, що настане день, коли я зазнаю невдачі

Бруд!

Тобі не треба жаліти

Хтозна хто, але тепер я залишаю трохи позаду

Бруд!

Мені більше нічого не потрібно

Просто будь тут або дозволь собі нарешті побути на самоті

мені байдуже

Я — корабель, який хоче затонути, хоча переді мною немає айсберга

Все таке крихке

Мені нічого не цікавить, бо мені байдуже

Можливо, це не з’являється на мені, але в глибині душі я завжди ридаю

Тому що замість обіймів нічого не чекає, крім ляпасів

Ну, до біса світ, я відмовився від цього життя

Тому що я більше не можу терпіти, що зло просто отруює мене

Чому брате?

Скажи мені, навіщо мені жити?

Якби тільки депресія не спала вночі?

Покажіть лише одну людину, яка все ще представляє цінність

Тому що всі емоції тепер лише бізнес і гроші

Скоро буде кілька десятиліть

Що все, що тобі підштовхнули, буде під тобою, чому ти віриш?!

Ти просто засмутився, але мені байдуже

Тому що в сучасному світі люди – це лише товар

мені байдуже

Я — корабель, який хоче затонути, хоча переді мною немає айсберга

Все таке крихке

Мені нічого не цікавить, бо мені байдуже

Я знаю, що мені байдуже, але я вам скажу

Я граю з клубком поганих думок і вирізаю, що з цим у мене будуть проблеми

Мені неважливо, тут ти чи ні

Колись я майже закохався в життя

Навіть чорний світився красивіше

Слова висипалися з мене, але все стало іншим і тепер я заїкаюся

Мені зараз не потрібен ваш дорогоцінний час

Тому що я буду важливий, і тоді ти скоро вийдеш з нього

Мені байдуже, що лайно передають ЗМІ

Тому що Вікіпедія вже описує більше істин

Мені не важливо, чи буду я завтра живий, чи помру

Бо я більше нічого не трахаю в труні

Мій хліб – не непристойне слово, але інакше бути не може

Якщо немає вільного світу і реальність поведе

Не важливо, що я кажу, і не важливо, хто ти

Бо егоїстичне невігластво зараз увійшло в моду

мені байдуже

Я — корабель, який хоче затонути, хоча переді мною немає айсберга

Все таке крихке

Мені нічого не цікавить, бо мені байдуже