Присядь - Ресторатор

Присядь напротив милый друг, моё почтение

Нам нужно обсудить так много тем и тем не менее

Садись, я угощу.

Прошу прощение заранее

Смущение отбрось, мы спишем всё на недоливы бара

Забавно, как же долго я ищу всех визави по духу

Потребовав лишь 5 минут и 2 свободных уха

Дивно, только не уходи вновь,

Я и так оставил всю свою кровь в пивной

Ты знать хотел, что тебя ждет и как идти по жизни?

Когда исчезнет король радости и те пажи с ним?

И типажи дней застынут тут как воск

Вопрос хорош, но все хорошее - под хвост

Можешь доставать вопросы из-за пояса

-Как выйти из запоя, Сань?

Да я и сам не знаю

Знал бы - вышел.

И след искал среди скал,

Но здесь осколками дней сформирован оскал

А мы же с тобой другие, верно, братик?

На наш век хватит, этих чертовых духовных практик

Брать и тратить.

В кайф играть и ради бляди умирать

Погоди

Ты прям с ума сойдешь в год золотого кролика

Хоть и поднимешь горы золота, запомни всё что пролито

Но кроме того назови так мальчика

Пусть и победа будет раньше, но она обманчива

Семь лет кутежа, хоть и жаль, бросив шанс

Снова захотев туда, судьба выйдет на ножах

Брось и не проси.

Было с ним и возрождать нет логики

Снова на метро пойти, но я прошу не трогайте

Утопленный в быту, подумал не убить бы ту

За тупость и беду что привела совсем не думая

Ввиду конкретных вводных, ты подумаешь свободным быть

Но лишь собрав всё в папочку оставишь в долгом ящике

Что дальше впереди, увы и сам не ведаю

Плыть по течению на маленьком плоту я шанс Неве даю

И отправляясь снова по реке за горизонт

В надежде на шезлонг, где защищает от загара зонт

А у тебя всё впереди, тем легче быть самим собой

Мой маленький совет, не оставаться лишь с пустой обоймой

И верь и бойся и проси.

Так на Руси не принято,

Но доживешь до тридцати как минимум, а дальше выберешь

Сам.

Если выберешься на берег, и сам не веря

Ладонями жадно черпать у самой мели

Сухими губами вымолвить снова украли день мой

А всё что остались в итоге смешали с дерьмом

Ясно.

Нам пора расходится.

Вижу, утомил.

А я

Иду на принцип, если тема милая

Ты обними там тех, кто еще жив и дорог

Подсушивши порох, заряди его и при с напором на тех пиздоболов

А мне пора, в смысле, поразмысли над этим

Забавно то, что ты всегда передо мной в ответе

По сигарете на прощанье и мне в даль пора

Я знаю, у тебя с собою красное мальборо

Так и смотрел он мне вслед, как на дурака

Я не виню его ведь он не чувствует беду пока

Ему всё кажется абсурдом, всё что сказали

Я сам всё это видел это 10 лет назад его глазами

Присядь навпроти милий друже, моя пошана

Нам потрібно обговорити так багато тим, щонайменше

Сідай, я пригощу.

Перепрошую заздалегідь

Збентеження відкинься, ми спишемо все на недолив бару

Забавно, як довго я шукаю всіх візаві за духом

Зажадавши лише 5 хвилин та 2 вільні вуха

Дивно, тільки не йди знову,

Я й так залишив усю свою кров у пивній

Ти знати хотів, що на тебе чекає і як йти по життю?

Коли зникне король радості та ті пажі з ним?

І типажі днів застигнуть тут як віск

Питання хороше, але все добре - під хвіст

Можеш діставати питання з-за пояса

-Як Вийти із запою, Сань?

Та я й сам не знаю

Знав би – вийшов.

І слід шукав серед скель,

Але тут уламками днів сформований оскал

А ми ж з тобою інші, мабуть, братику?

На наш вік вистачить, цих чортових духовних практик

Брати та витрачати.

У кайф грати і заради бляді вмирати

Стривай

Ти прям збожеволієш у рік золотого кролика

Хоч і піднімеш гори золота, запам'ятай все, що пролито

Але назви так хлопчика

Нехай і перемога буде раніше, але вона оманлива

Сім років кутежу, хоч і шкода, залишивши шанс

Знов захотівши туди, доля вийде на ножах

Кинь і не проси.

Було з ним і відроджувати нема логіки

Знову на метро піти, але я прошу не чіпайте

Втоплений у побуті, подумав не вбити б ту

За тупість і лихо що привела зовсім не думаючи

Через конкретні вступні, ти подумаєш вільним бути

Але тільки зібравши все в татку залишиш у довгому ящику

Що далі попереду, на жаль, і сам не знаю

Плисти за течією на маленькому плоті я шанс Неві даю

І вирушаючи знову річкою за горизонт

В надії на шезлонг, де захищає від засмаги парасольку

А у тебе все попереду, тим легше бути самим собою

Моя маленька порада, не залишатися лише з порожньою обоймою

І вір і бійся та проси.

Так на Русі не прийнято,

Але доживеш до тридцяти як мінімум, а далі вибереш

Сам.

Якщо виберешся на берег, і сам не вірячи

Долонями жадібно черпати біля самої мілини

Сухими губами вимовити знову вкрали мій день

А все що залишилися в результаті змішали з лайном

Ясно.

Нам час розходиться.

Бачу, втомив.

А я

Іду на принцип, якщо тема мила

Ти обійми там тих, хто ще живий і дорогий

Підсушивши порох, заряди його і при напором на тих піздоболів

А мені час, у сенсі, подумай над цим

Дивно те, що ти завжди переді мною у відповіді

По сигареті на прощання і мені в далечінь пора

Я знаю, у тебе із собою червоне мальборо

Так і дивився він мені слідом, як на дурня

Я не звинувачую його адже він не відчуває лиха поки що

Йому все здається абсурдом, все, що сказали

Я сам все це бачив це 10 років тому його очима