Ревность - Ресторатор

И ты в плену моих оков

Закрыта в залах моего замка

Вроде всегда можешь уйти легко

Но, знаю, все равно вернёшься завтра

И ты в плену моих оков

Закрыта в залах моего замка

Вроде всегда можешь уйти легко

Я заберу тебя в большой город

И закрою в четырех стенах своего замка

Стража выпустит тебя нескоро

Мне совсем тебя не жалко ведь

Я заберу тебя в большой город

Ты забудешь всех своих бывших

Ты подаришь мне своё сердце

Ради всех здесь раньше живших

Ты не одна в этих лабиринтах дворца

Я наблюдаю за тобой бережно

Тебе не удастся заметить творца

Я замурован в стенах и скрыт под одеждами

Я развиваюсь флагами на бойницах

Под ними трупами лежат твои бывшие

Мне иногда грустно и часто хочется

Сжечь весь этот город, не оставив выживших

Я заберу тебя в большой город

И ты в плену моих оков

Закрыта в залах моего замка

Вроде всегда можешь уйти легко

Но, знаю, все равно вернёшься завтра

И ты в плену моих оков

Закрыта в залах моего замка

Вроде всегда можешь уйти легко

Но, знаю, все равно вернёшься завтра

Я заберу тебя в большой город

Я обложу твои ноги золотом

Наши чувства вспыхнут как порох

Наши чувства амуром уколоты

Я назову твоим именем реку

Что омывает границы царства

Меня не вылечит главный лекарь

Ему уже не найти лекарство

Ты холодна и закрыта

Я сам как молчаливый охранник у двери замка

Возьму на душу этот грех, прости

И ты умрёшь так и не покинув крепости

И ты в плену моих оков

Закрыта в залах моего замка

Вроде всегда можешь уйти легко

Но, знаю, все равно вернёшься завтра

И ты в плену моих оков

Закрыта в залах моего замка

Вроде всегда можешь уйти легко

Но, знаю, все равно вернёшься завтра

І ти в полоні моїх кайданів

Закрита в залах мого замку

Начебто завжди можеш піти легко

Але, знаю, все одно повернешся завтра

І ти в полоні моїх кайданів

Закрита в залах мого замку

Начебто завжди можеш піти легко

Я заберу тебе у велике місто

І закрию в чотирьох стінах свого замку

Стража випустить тебе нескоро

Мені зовсім тебе не жаль

Я заберу тебе у велике місто

Ти забудеш усіх своїх колишніх

Ти подаруєш мені своє серце

Заради всіх, що тут раніше жили

Ти не одна в цих лабіринтах палацу

Я спостерігаю за тобою дбайливо

Тобі не вдасться помітити творця

Я замурований у стінах і прихований під одягом

Я розвиваюся прапорами на бійницях

Під ними трупами лежать твої колишні

Мені іноді сумно і часто хочеться

Спалити все це місто, не залишивши тих, хто вижив

Я заберу тебе у велике місто

І ти в полоні моїх кайданів

Закрита в залах мого замку

Начебто завжди можеш піти легко

Але, знаю, все одно повернешся завтра

І ти в полоні моїх кайданів

Закрита в залах мого замку

Начебто завжди можеш піти легко

Але, знаю, все одно повернешся завтра

Я заберу тебе у велике місто

Я обкладу твої ноги золотом

Наші почуття спалахнуть як порох

Наші почуття амуром уколоті

Я назваю твоїм ім'ям річку

Що омиває межі царства

Мене не вилікує головний лікар

Йому вже не знайти ліки

Ти холодна і закрита

Я сам як мовчазний охоронець біля дверей замку

Візьму на душу цей гріх, вибач

І ти помреш так і не покинувши фортеці

І ти в полоні моїх кайданів

Закрита в залах мого замку

Начебто завжди можеш піти легко

Але, знаю, все одно повернешся завтра

І ти в полоні моїх кайданів

Закрита в залах мого замку

Начебто завжди можеш піти легко

Але, знаю, все одно повернешся завтра