Город угля - Рем Дигга, Mania

Я сижу, закрыв глаза.

Я сижу, закрыв глаза.

Я сижу, закрыв глаза.

Сушняк.

Дай попить, братан.

Мотор рычит и тявает локти.

Дороги, горизонт и мы мчим туда.

Мой край — это мои поля.

Злой, да.

Но я умолял.

Чтобы время тикало быстро и тратило песок

И свобода бы меня обняла и дунула в лицо.

Родным пахнуло.

Дорога до дома далека, дым из дула.

Край полей, кладезь хлеба и проса.

Родина — мать ее, я тут бегал босым.

Что есть, тут, возле, — не счесть тех сел.

Где живем, сына?

(Чернозем)!

Я сам большой порос, холм травой.

Дай газа, братуля, мы прем домой.

Припев:

Здесь дом.

Здесь я.

Шумит мой город угля.

Здесь дом.

Здесь я.

Живет мой город угля.

Антрацит.

А-а-Антрацит.

Антрацит.

А-а-Антрацит.

Мой город шумит.

Город в суете.

Где-то суверенитет.

Мой город так мал.

Он весь, как МКАД;

Но, знай, брат: тем кто я есть, я стал там.

От Алмазного до;

От первой до площадки, где Тайсон и Сайн.

На 20-ой мы были, на Марсе были, на бугре.

Че забыл там еще.

Парень, напомни, не были мы где?

На моей земле много мрачных мест.

Злачный берег любому мачо тест.

Менталитет античен и по синеве напостой летит в пачку кед.

Знаком каждый мент почти на фэйс.

Тут не так все просто.

Братан, не ерзай.

Тут влажных нет, пойди проверь.

Тут ты враг, коль носишь кафтан весь в блестках,

И пацану кричишь:.

Добро пожаловать, мистер, в «Долину угля»

Салют, брат и sistser!

Убрать мат и бар — и град немыслим.

Каждый кум королю и сват министру.

Где шахты стволы чахнут в степи.

Шахтеры бастуют, лежат торфа пласты.

В Сегу играют и угарают пацаны.

Варятся, пара ждут пустые штаны.

15-ую снова клонит в сон.

Я только вижу, как пьяного тетя гонит в дом.

Провинциальный быт, без компромиссов, брат.

Мне тут нормально быть.

Я тут прописан, брат.

И это есть наш дом, — и тут жить так нам;

У забора вовсю, где шумит война.

Украина в огне, сестра больна.

Спаси, Боже, нас всех — мечта лишь одна.

Пусть посыл будет Вещим.

Пусть горят наши свечи.

Мой город жив, пусть он будет вечен —

Город сильных мужчин и красивых женщин.

Припев:

Здесь дом.

Здесь я.

Шумит мой город угля.

Здесь дом.

Здесь я.

Живет мой город угля.

Здесь дом.

Здесь я.

Шумит мой город угля.

Здесь дом.

Здесь я.

Живет мой город угля.

Мой город стоит в полях.

Город — горняк, Мекка угля!

Молю, чтобы мой град не утих.

Родной, один, — как ни крути.

Рабочий мой город стоит в полях.

Город — горняк, Мекка угля!

Молю, чтобы мой град не утих.

Родной, один, — как ни крути.

Мой город угля!

Я сиджу, заплющивши очі.

Я сиджу, заплющивши очі.

Я сиджу, заплющивши очі.

Ірпінь.

Дай попити, братику.

Мотор гарчить і тягне лікті.

Дороги, горизонт і ми прямуємо туди.

Мій край — це мої поля.

Злий, так.

Але я благав.

Щоб час цокав швидко і витрачав пісок

І свобода би мене обійняла і дунула в особу.

Рідним пахнуло.

Дорога додому далека, дим із дула.

Край полів, криниця хліба і проса.

Батьківщина — мати її, я тут бігав босим.

Що є, тут, біля, не злічити тих сіл.

Де живемо, сину?

(Чорнозем)!

Я найбільший порос, пагорб травою.

Дай газу, братулю, ми прем'ємо додому.

Приспів:

Тут будинок.

Тут я.

Шумить моє місто вугілля.

Тут будинок.

Тут я.

Живе моє місто вугілля.

Антрацит.

А-А-Антрацит.

Антрацит.

А-А-Антрацит.

Моє місто шумить.

Місто в метушні.

Десь суверенітет.

Моє місто таке мале.

Він, як МКАД;

Але, знай, брате: тим хто я є, я став там.

Від Алмазного до;

Від першої до майданчика, де Тайсон і Сайн.

На 20-ій ми були, на Марсі були, на бугрі.

Чого забув там ще.

Хлопець, нагадай, не були ми де?

На моїй землі багато похмурих місць.

Злачний берег будь-якого мачо тесту.

Менталітет античний і по синеві напостій летить у пачку кед.

Знаком кожен мент майже на фейс.

Тут не так все просто.

Братан, не ерзай.

Тут вологих немає, піди перевір.

Тут ти ворог, коли носиш весь капетан у блискітках,

І пацану кричиш:.

Ласкаво просимо, містере, в «Долину вугілля»

Салют, брате і sistser!

Прибрати мат і бар—і град немислимий.

Кожен кум королю і сват міністру.

Де шахти стовбури чахнуть у степу.

Шахтарі страйкують, лежать торфи пласти.

У Сегу грають і засмучують пацани.

Варяться, пара чекають порожні штани.

15-ту знову хилить у сон.

Я тільки бачу, як п'яного тітка жене в будинок.

Провінційний побут, без компромісів, брат.

Мені тут нормально бути.

Я тут прописаний, брате.

І це є наш дім, — і тут жити так нам;

Біля паркану, де шумить війна.

Україна у вогні, сестра хвора.

Спаси, Боже, нас усіх— мрія лише одна.

Нехай посил буде Віщим.

Нехай горять наші свічки.

Моє місто живе, нехай воно буде вічне—

Місто сильних чоловіків і красивих жінок.

Приспів:

Тут будинок.

Тут я.

Шумить моє місто вугілля.

Тут будинок.

Тут я.

Живе моє місто вугілля.

Тут будинок.

Тут я.

Шумить моє місто вугілля.

Тут будинок.

Тут я.

Живе моє місто вугілля.

Моє місто стоїть у полях.

Місто — гірник, Мекка вугілля!

Молю, щоб мій град не вщух.

Рідний, один,— як не крути.

Робоче моє місто стоїть у полях.

Місто — гірник, Мекка вугілля!

Молю, щоб мій град не вщух.

Рідний, один,— як не крути.

Моє місто вугілля!