La Bohème - Raphael, Charles Aznavour

Bohemia de París

Alegre, loca y gris

De un tiempo ya pasado…

En donde en un desván

Con traje de Can-Can…

Posabas para mí

Y yo con devoción…

Pintaba con pasión

Tu cuerpo fatigado…

Hasta el amanecer

A veces sin comer

Y siempre sin dormir

La Bohemia, la Bohemia

Era el amor, felicidad…

La Bohemia, la Bohemia

Era una flor de nuestra edad…

Debajo de un quinqué

La mesa de café…

Feliz nos reunía

Hablando sin cesar…

Soñando con llegar

La Gloria conseguir…

Y cuando algún pintor

Hallaba un comprador

Y un lienzo le vendía…

Solíamos gritar, comer

Y pasear alegres por París

La Bohemia, la Bohemia

Era jurar te vi y te amé…

La Bohemia, la Bohemia

Yo junto a ti triunfar podré…

Teníamos salud

Sonrisa, juventud

Y nada en los bolsillos…

Con frío o con calor

El mismo buen humor

Bailaba en nuestro ser…

Luchando siempre igual

Con hambre hasta el final

Hacíamos castillos…

Y el ansia de vivir

Nos hizo resistir

Y no desfallecer…

La Bohemia, la Bohemia

Era mirar amanecer…

La Bohemia, la Bohemia

Era soñar con un querer…

Hoy regresé a París

Crucé su niebla gris

Y lo encantré cambiado

Las lilas ya no están

Ni suben al desván

Moradas de pasión…

Soñando como ayer

Ronder por mi taller

Mas ya lo han derrumbado…

Y ocupa su lugar

Un frío y gran hotel

Que nos oculta el sol…

La Bohemia, la Bohemia

Que yo viví su luz perdió…

La Bohemia, la Bohemia

Era una flor y al fin murió

Богемія Парижа

Веселий, божевільний і сірий

З давно минулих часів...

Де на горищі

З костюмом Can-Can…

ти для мене позувала

А я з відданістю...

намальована з пристрастю

Твоє втомлене тіло...

До сходу сонця

іноді без їжі

І завжди без сну

Богемія, Богемія

Це було кохання, щастя...

Богемія, Богемія

Вона була квіткою нашого віку…

під масляною лампою

Кавовий столик…

Щасливі, що ми зустрілися

Розмовляти нескінченно...

мріють приїхати

Слава отримати…

А коли якийсь маляр

знайшов покупця

І полотно продало його...

Раніше ми кричали, їли

І гуляти щасливо Парижем

Богемія, Богемія

Це було поклятися, що я побачив тебе і я тебе кохав...

Богемія, Богемія

Разом з вами я зможу досягти успіху...

у нас було здоров'я

усміхайся, молодість

І нічого в кишенях...

З холодом або з теплом

такий же гарний настрій

Воно танцювало в нашій істоті…

завжди борються однаково

Голодний до кінця

Ми робили замки...

І бажання жити

змусив нас чинити опір

І не знепритомній...

Богемія, Богемія

Спостерігав схід сонця...

Богемія, Богемія

Снилося про кохання…

Сьогодні я повернувся до Парижа

Я перетнув твій сірий туман

І я виявив, що це змінилося

Бузок зник

Вони навіть на горище не піднімаються

Обителі пристрасті…

мріяти, як учора

Рондер біля моєї майстерні

Але вони його вже знесли...

і займає його місце

Холодний і чудовий готель

Що ховає від нас сонце...

Богемія, Богемія

Що я жив, його світло втрачено...

Богемія, Богемія

Це була квітка, і нарешті вона померла