Giovani artisti - Rancore

Se, se, giovani artisti

Dietro sguardi tristi

La vita è un film, ma noi siam gli attori o i registi?

Misti, le nostre teste frullano di idee

Cambiano come maree

Non esiste fifty/fifty

Nelle mie sensazioni vedo sempre bianco/nero

Come un lifting non distinguo qual è il falso qual è il vero

Sono intero, oppure parte del mio corpo?

Sono al largo oppure al porto?

Sono vivo o sono morto?

Sclero, se penso che molti hanno talento

E restano nel buio, portati via dal vento

Guardo gente che riceve meriti

Sono degli emeriti coglioni che non san seguire il tempo

Mi sento, come se ormai tutto fosse falso

Come se c’ho fuoco sotto ai piedi e sono scalzo, e

Ad ogni passo la temperatura aumenta

Ma la vita ormai si è spenta

Perchè io non provo un cazzo

Cos'è che ispira, quella scintilla

Io so' lo scultore e tutta questa è la mia argilla

Cos'è che dà, forma al mio pensiero

La consapevolezza che se esiste allora è vero!

Cos'è che ispira, quella scintilla

Io so' lo scultore e tutta questa è la mia argilla

Cos'è che dà, forma al mio pensiero

La consapevolezza che se esiste allora è vero!

Sembra strano

Ma noi scriviamo rime mentre siamo

Disattenti alle lezioni di italiano

Io sono entrato in un mondo non perfetto

Per il semplice fatto che fa schifo ad ogni aspetto

Questo è il mio mondo, noi siamo gli artisti

Viviamo in mezzo ai fischi, gli applausi, i dissing

Ci muoviamo in crew

Con i boys come tribù

Andiamo in fondo, sempre giù

Fino a che tocchiam gli abbissi

Dentro un lago come Nessie

Nessuno c’ha mai visti

Ma siam sempre gli stessi, connessi

Poeti detti MC, animali perchè ci esprimiamo in versi

Spesso persi e dispersi il mille testi

Parole come flussi di coscienza in cui bagnarsi

Imparando sempre a stare attenti, a non distrarsi

Spesso questa vita fa cattivi scherzi sai

Ma spesso fa dei bei regali non dimenticarlo mai

Cos'è che ispira, quella scintilla

Io so' lo scultore e tutta questa è la mia argilla

Cos'è che dà, forma al mio pensiero

La consapevolezza che se esiste allora è vero!

Cos'è che ispira, quella scintilla

Io so' lo scultore e tutta questa è la mia argilla

Cos'è che dà, forma al mio pensiero

La consapevolezza che se esiste allora è vero!

Io scrivo sempre

Ma la gente qui è scettica

E c'è chi rischia di morire e poi neanche si spettina

E quindi io sopravvivo dentro tutto questo hip-hop

Sfumo i quadri di Van Gogh

Per una perfetta estetica

Io cerco l’ago dentro 'sto pagliaio immondo

Difficile, come vedere oltre questo sfondo

Il sudore che io grondo

Mi funziona ormai da inchiostro

Sono sempre più iracondo

Sono diventato un mostro!

Scrivo «rancore» e poi l’appiccico sul muro

Perchè oltre alla mia pelle pure dentro sono scuro

Te lo giuro

Vorrei rappresentare quella gente che si sbatte

Sapendo che poi non si vince niente

Chi crede veramente che il proprio volere

Ti porta oltre orizzonti che non puoi vedere

E anche il giorno in cui non faremo più 'sti dischi

Rimarremo sempre e solo

Giovani artisti!

Cos'è che ispira, quella scintilla

Io so' lo scultore e tutta questa è la mia argilla

Cos'è che dà, forma al mio pensiero

La consapevolezza che se esiste allora è vero!

Cos'è che ispira, quella scintilla

Io so' lo scultore e tutta questa è la mia argilla

Cos'è che dà, forma al mio pensiero

La consapevolezza che se esiste allora è vero!

Якщо, якщо, молоді художники

За сумними поглядами

Життя – це кіно, але ми актори чи режисери?

Змішані, наші голови крутяться від ідей

Вони змінюються, як припливи

Немає п'ятдесяти / п'ятдесяти

У своїх почуттях я завжди бачу чорно-біле

Як підтяжка обличчя, я не розрізняю, що є хибним, що є правдою

Я ціла чи частина свого тіла?

Я в офшорі чи в порту?

Я живий чи мертвий?

Склеро, якщо я думаю, що багато талановитих

А вони залишаються в темряві, рознесені вітром

Я дивлюся на людей, які отримують заслуги

Вони шани-почесні, які не вміють стежити за часом

Я відчуваю, що зараз все неправда

Ніби вогонь під ногами і я босий, і

З кожним кроком температура підвищується

Але тепер життя згасло

Тому що я нічого не відчуваю

Те, що надихає, та іскра

Я знаю скульптора, і все це моя глина

Що надає форму моїй думці

Усвідомлення того, що якщо воно існує, то це правда!

Те, що надихає, та іскра

Я знаю скульптора, і все це моя глина

Що надає форму моїй думці

Усвідомлення того, що якщо воно існує, то це правда!

Здається дивним

Але ми пишемо рими, поки є

Неуважний до уроків італійської мови

Я увійшов у неідеальний світ

За той простий факт, що це нудно в усіх аспектах

Це мій світ, ми художники

Ми живемо серед свистів, оплесків, дислінгу

Рухаємося як екіпаж

З хлопцями племенем

Ми йдемо на дно, завжди вниз

Поки не торкнемося аббіссі

Всередині озера, як Нессі

Їх ніхто ніколи не бачив

Але ми завжди однакові, пов’язані

Поети називали MC тваринами, тому що ми висловлюємось у віршах

Часто втрачається і пропускає тисячу текстів

Слова як потоки свідомості, в яких потрібно купатися

Завжди вчись бути обережним, не відволікатися

Ви знаєте, це життя часто грає погані трюки

Але це часто робить приємні подарунки ніколи не забутими

Те, що надихає, та іскра

Я знаю скульптора, і все це моя глина

Що надає форму моїй думці

Усвідомлення того, що якщо воно існує, то це правда!

Те, що надихає, та іскра

Я знаю скульптора, і все це моя глина

Що надає форму моїй думці

Усвідомлення того, що якщо воно існує, то це правда!

Я завжди пишу

Але люди тут налаштовані скептично

А є й такі, хто ризикує померти, а потім навіть не розпатлатися

І так я виживаю у всьому цьому хіп-хопі

Я змішую картини Ван Гога

Для ідеальної естетики

Я шукаю голку в цьому брудному копиці сіна

Важко, як побачити за межами цього фону

Піт, який я капаю

Зараз я працюю чорнилом

Я все більше злий

Я став монстром!

Я пишу «образа», а потім приклеюю на стіну

Тому що окрім моєї шкіри я також темний всередині

я клянусь

Я хотів би представляти тих людей, які перемагають один одного

Знаючи, що тоді нічого не виграє

Хто справді вірить у свою волю

Це переносить вас за горизонти, які ви не бачите

А також день, коли ми більше не будемо робити ці записи

Ми завжди будемо одні

Молоді художники!

Те, що надихає, та іскра

Я знаю скульптора, і все це моя глина

Що надає форму моїй думці

Усвідомлення того, що якщо воно існує, то це правда!

Те, що надихає, та іскра

Я знаю скульптора, і все це моя глина

Що надає форму моїй думці

Усвідомлення того, що якщо воно існує, то це правда!