Dal mio sguardo - Rancore

Sono sincero, lo vedi dal mio sguardo

Puoi non credermi, ma non puoi darmi del bugiardo

Rancore, 2005

E sai che c'è?

Ancora non capisco

Da dove inizio, dove finisco

E sai che c'è?

Ancora non comprendo

Quindic’anni e la mia vita ancora non ha un senso!

E sai che c'è?

Ancora non capisco

Da dove inizio, dove finisco

E sai che c'è?

Ancora non comprendo

Quindic’anni e la mia vita ancora non ha un senso!

Se vivessi cent’anni non mi basterebbe

Il tempo per riuscire a rischiarire queste nebbie

Il tempo per capire come giungere al mio centro

Il tempo per capire dove nasce il vento

Che smuove queste onde e gronda un mare dalla fronte

In salita su 'sto monte, raggiungo la mia fonte

Quante volte ho osservato Roma su dal Pincio

Quante volte ho detto «forse questa volta vinco»

Ci sono amici che alla fine non ti aiutano

Altri che col dito medio ti salutano

Amiche che all’orecchio a bassa voce poi mi dicono

Che per le altre ragazze al massimo sono ridicolo

E le pischelle a cui ho ceduto il mio cuore

Mi hanno rifiutato perchè io provo rancore

E soffocato dal dolore esso è aumentato

Il mio fato inciampato

Nel cespuglio dell’amore

Se, e scrivo testi solamente per sfogarmi

Anche se la gente è stufa di sentir gli affanni

Anche se la gente è stufa di sentir bambocci

Che scrivono soltanto di come si senton oggi!

Non basterebbero cent’anni per riprenderli

Gli attimi passati, in un attimo puoi perderli;

Non basterebbe una vita per capirlo

Un mondo che poi finirà col figlio di tuo figlio!

E sai che c'è?

Ancora non capisco

Da dove inizio, dove finisco

E sai che c'è?

Ancora non comprendo

Quindic’anni e la mia vita ancora non ha un senso!

E sai che c'è?

Ancora non capisco

Da dove inizio, dove finisco

E sai che c'è?

Ancora non comprendo

Quindic’anni e la mia vita ancora non ha un senso!

Sono nato quando è caduto il muro di Berlino

Mi sono accorto dall’inizio sin da bambino

Che c'è qualcosa che non va nella mia testa

Ed io non voglio che poi 'sto rancore cresca

Ed esca fuori dalla cella in cui l’ho chiuso

Ho ricevuto bombe quando io mi sono illuso

E non mi scuso alle persone che io ho offeso

Perché troppo per il culo sono stato preso!

E in tutto questo ho imparato ad andarci calmo

Anche se la vita è scritta qui, sopra un palmo;

Non c'è più tempo di far cose senza senso

Sai che cosa penso?

da adesso in poi mi armo!

Esco dallo stormo, fuori da 'sto branco

Fuori da 'sto sciame che non vola mai più alto

Fuori dai miei sogni, fuori dai bisogni

Entro nelle cose di cui tu ti vergogni!

Io non capisco, dov'è l’inizio, dove finisco

Se sto volando cado giù da un precipizio!

Se sto volando cado giù da un precipizio!

Io non capisco, dov'è l’inizio, dove finisco

Se sto volando cado giù da un precipizio!

Se sto volando cado giù da un precipizio!

E sai che c'è?

Ancora non capisco

Da dove inizio, dove finisco

E sai che c'è?

Ancora non comprendo

Quindic’anni e la mia vita ancora non ha un senso!

E sai che c'è?

Ancora non capisco

Da dove inizio, dove finisco

E sai che c'è?

Ancora non comprendo

Quindic’anni e la mia vita ancora non ha un senso!

Я щирий, це видно з моїх очей

Ви можете мені не вірити, але ви не можете назвати мене брехуном

Злоба, 2005

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

Де я почну, де закінчу

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

П’ятнадцять років, а моє життя все ще не має сенсу!

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

Де я почну, де закінчу

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

П’ятнадцять років, а моє життя все ще не має сенсу!

Якби я прожив сто років, мені б не вистачило

Настав час розвіяти ці тумани

Час зрозуміти, як дістатися до мого центру

Час зрозуміти, де народжується вітер

То зрушує ці хвилі і з чола ллється море

Підіймаючись на цю гору, я досягаю свого джерела

Скільки разів я спостерігав за Римом з Пінчіо

Скільки разів я казав "можливо, цього разу я виграю"

Є друзі, які зрештою не допомагають тобі

Інші, які вітають вас середнім пальцем

Друзі, які кажуть мені на вухо на вухо

Що для інших дівчат у кращому випадку смішно

І дівчатка, яким я віддав своє серце

Вони мені відмовили, тому що я маю образу

І захлинувся від болю він збільшився

Моя доля спіткнулася

У кущі кохання

Якщо, а я пишу тексти, щоб випустити пар

Навіть якщо люди втомилися слухати біди

Навіть якщо люди втомилися слухати немовлят

Які пишуть тільки про те, що вони почувають сьогодні!

Сто років не вистачило б, щоб їх повернути

Минулі миті, за мить їх можна втратити;

Цілого життя не вистачило б, щоб це зрозуміти

Світ, який тоді закінчиться із сином вашої дитини!

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

Де я почну, де закінчу

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

П’ятнадцять років, а моє життя все ще не має сенсу!

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

Де я почну, де закінчу

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

П’ятнадцять років, а моє життя все ще не має сенсу!

Я народився, коли впала Берлінська стіна

Я помітив це з самого початку в дитинстві

Що з моєю головою щось не так

І я не хочу, щоб ця образа зростала

І вийди з камери, де я її замкнув

Я отримав бомби, коли мене обдурили

І я не прошу вибачення перед людьми, яких образив

Тому що це забагато для того, щоб я пішла!

І в усьому цьому я навчився йти спокійно

Навіть якщо життя тут написано, на долоні;

Немає більше часу робити дурниці

Знаєш, що я думаю?

відтепер я озброюся!

Я виходжу з отари, з цього стада

З цього рою, що ніколи не злітає вище

З моїх мрій, з потреб

Я вношу речі, яких ти соромишся!

Я не розумію, де початок, де я кінець

Якщо я літаю, я впаду з урвища!

Якщо я літаю, я впаду з урвища!

Я не розумію, де початок, де я кінець

Якщо я літаю, я впаду з урвища!

Якщо я літаю, я впаду з урвища!

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

Де я почну, де закінчу

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

П’ятнадцять років, а моє життя все ще не має сенсу!

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

Де я почну, де закінчу

А ви знаєте, що це таке?

Я досі не розумію

П’ятнадцять років, а моє життя все ще не має сенсу!