Море - Пётр Налич

На бескрайнем морском просторе

Светят звёздами маяки…

С тихой песней мы уходим в море,

Подпевай, друзья-моряки.

Ла-ла-ла…

Тёплый ветер качает лодку,

Над водою стоит туман…

Не забуду я твою походку,

Как не забуду я твой обман…

Ты сегодня всю ночь гадала…

Милая, с кем же будешь ты?

Карты по полу раскидала,

Ты в щепки разбила мои мечты…

Ла-ла-ла…

Волны бьются всё выше и выше,

Мне теперь всё равно…

Больше меня никто не услышит —

С тихой песней мы уходим на дно.

Ла-ла-ла…

Буду лежать я на дне океана

В мире беззвучной красоты,

Будут надо мной проплывать капитаны,

С которыми, быть может, гуляешь ты.

Ты сегодня всю ночь глядела

На волны, бегущие за кормой,

Там, в глубине, ты увидела тело…

Да, это я.

Я всегда с тобой.

Ла-ла-ла…

На безкрайньому морському просторі

Світлять зірками маяки.

З тихою піснею ми йдемо в море,

Підспівай, друзі-моряки.

Ла-ла-ла…

Теплий вітер хитає човен,

Над водою стоїть туман.

Не забуду я твою ходу,

Як не забуду я твій обман…

Ти сьогодні всю ніч ворожила…

Мила, з ким уже будеш ти?

Карти по полу розкидала,

Ти в тріски розбила мої мрії…

Ла-ла-ла…

Хвилі б'ються все вище і вище,

Мені тепер все одно…

Більше за мене ніхто не почує—

З тихою піснею ми йдемо на дно.

Ла-ла-ла…

лежатиму я на дні океану

У світі беззвучної краси,

Будуть наді мною пропливати капітани,

З якими, можливо, гуляєш ти.

Ти сьогодні всю ніч дивилася

На хвилі, що біжать за кормою,

Там, у глибині, ти побачила тіло…

Так це я.

Я завжди з тобою.

Ла-ла-ла…