Стань светом - Пётр Елфимов

По просторам жизни, вдоль судьбы капризной

Ты стараешься идти.

Тень фальшивой страсти, вкус дешёвой власти,

Что пытаешься найти.

Можно стать сильней, без веры без идей,

Словами играя.

Страшно не успеть, в них вспыхнуть и сгореть,

Остаться никем.

Так стань же светом, огнём и ветром,

Моим прозреньем в темноте.

Святым спасеньем и откровеньем,

Всем тем чего я так хотел!

В мире где все люди, кто шуты кто судьи,

Мы плывём на корабле.

Ветер рвёт мой парус, только я стараюсь

Удержаться на земле.

В суете сует найти один ответ

На сотни вопросов,

Не теряя нить, о главном не забыть,

Остаться собой!

Так стань же светом, огнём и ветром,

Моим прозреньем в темноте.

Святым спасеньем и откровеньем,

Всем тем чего я так хотел!

Так стань же светом моим!

Стань светом!

Моим спасением!

Светом моим!

Стань же светом...

По просторах життя, вздовж долі примхливої

Ти намагаєшся йти.

Тінь фальшивої пристрасті, смак дешевої влади,

Що намагаєшся знайти.

Можна стати сильнішим, без віри без ідей,

Словами граючи.

Страшно не встигнути, в них спалахнути і згоріти,

Залишитися ніким.

Тож стань світлом, вогнем і вітром,

Моїм прозрінням у темряві.

Святим спасінням і одкровенням,

Усім тим, чого я так хотів!

У світі де всі люди, хто блазні, хто судді,

Ми пливемо кораблем.

Вітер рве моє вітрило, тільки я намагаюся

Втриматись на землі.

У метушні суєт знайти одну відповідь

На сотні запитань,

Не втрачаючи нитку, про головне не забути,

Залишитися собою!

Тож стань світлом, вогнем і вітром,

Моїм прозрінням у темряві.

Святим спасінням і одкровенням,

Усім тим, чого я так хотів!

То стань же світлом моїм!

Стань світлом!

Моїм порятунком!

Світлом моїм!

Стань же світлом...