Белые росы - Пётр Елфимов

Память детства, миг радости

На заре, да по студёной росе

Пробежаться бы морем радуги,

С головою окунуться в рассвет.

И упасть и лежать в траве,

И мечтать: «В шум городской не вернусь».

И любить весь этот белый свет,

Что не зря зовётся Белая Русь.

Всё очень просто, белые росы,

Белые росы сохранить лишь сумей.

Окропи нас, Русь Белая,

Росами благодати твоей.

Окропи нас, Русь Белая,

Росами благодати твоей.

Миг земного рождения,

Божий дар, благословение жить.

Я твоё повторение, белый аист,

Что над пущей кружит.

Светлый лён платья белого,

Цвет озёр в глазах любимой моей.

Всё, что в жизни я делаю,

В детстве белых рос

Мне пел соловей.

Всё очень просто, белые росы,

Белые росы сохранить лишь сумей.

Окропи, Русь Белая,

Росами благодати твоей.

Окропи, Русь Белая,

Росами благодати твоей.

Пам'ять дитинства, мить радості

На зорі, так по студній росі

Пробігтися би морем веселки,

З головою зануритися в світанок.

І впасти і лежати в траві,

І мріяти: «В шум міський не повернуся».

І любити все це біле світло,

Що недаремно зветься Біла Русь.

Все дуже просто, білі роси,

Білі роси зберегти лише зумій.

Окропи нас, Русь Біла,

Росами благодаті твоєї.

Окропи нас, Русь Біла,

Росами благодаті твоєї.

Мить земного народження,

Божий дар, благословення жити.

Я твоє повторення, білий лелека,

Що над пущею кружляє.

Світлий льон сукні білого,

Колір озер у очах коханої моєї.

Все, що в житті я роблю,

У дитинстві білих ріс

Мені співав соловей.

Все дуже просто, білі роси,

Білі роси зберегти лише зумій.

Окропи, Русь Біла,

Росами благодаті твоєї.

Окропи, Русь Біла,

Росами благодаті твоєї.