Зато Меня Любят Таксисты - Профессор Лебединский

Мечтала моя мама, что стану человеком

Что стану я поэтом, в крайнем случае, врачом,

Но что-то повернулось и в голове замкнулось

И юниверситеты остались ни при чем

Пишу я енти песни с пустым стаканом вместе

Друзья меня ругают: «Можешь больше!»

— говорят,

Но знать умом не вышел.

Я от кого-то слышал,

Что умные все злые и в рай не полетят

--RF--

Зато меня любят таксисты

И пьяного возят домой

Душа так поет, когда улицы чисты и светится город родной,

Душа так поет, когда улицы чисты и светится город родной.

Жениться мне пора бы, но правильные бабы

Таких как я моральных уродов не берут

И знаешь как обидно.

Не стать же враз солидным

И часики на Думе, хоть и старые, бегут

Но что же жизнь шальная, видать судьба такая

Насильно мил не будешь на свете никому,

А вдруг курить я брошу и пиво пить и что же Мне в этом трезвом мире остаться одному

--RF--

Я от тебя не скрою, хотел я стать звездою

Представь меня во фраке, цветы и то да се На Чайковского — «Зубровка».

Давай-ка стометровку

Какие в жопу песни, что________ там еще

Скажи мне правде, старый, когда сдадим мы тару

Когда друзья-пропойцы забудут нашу дверь

Глаза как у китайца, уже не вижу пальца,

А в театр не пущают — мы алкаши теперь

--RF--

Ну что же, брат, приехал, пора бы умирать,

Но мне еще всего лишь двадцать пять

Мріяла моя мама, що стану людиною

Що стану я поетом, у крайньому випадку, лікарем,

Але щось повернулося і в голові замкнулося

І юніверситети залишилися ні при чому

Пишу я енті пісні з порожньою склянкою разом

Друзі мене лають: "Можеш більше!"

- кажуть,

Але знати розумом не вийшов.

Я від когось чув,

Що розумні всі злі і в рай не полетять

--RF--

Натомість мене люблять таксисти

І п'яного возять додому

Душа так співає, коли вулиці чисті і світиться місто рідне,

Душа так співає, коли вулиці чисті і світиться місто рідне.

Одружуватися мені пора би, але правильні баби

Таких як я моральних виродків не беруть

І знаєш як прикро.

Не стати вже враз солідним

І годинники на Думі, хоч і старі, тікають

Але що життя шалене, мабуть доля така

Насильно милий не будеш на світі нікому,

А раптом курити я кину і пиво пити і що Мені в цьому тверезому світі залишитися одному

--RF--

Я від тебе не скрою, хотів я стати зіркою

Уяви мене у фраку, квіти і то да се На Чайковського — «Зубрівка».

Давай-но стометрівку

Які в дупу пісні, що ________ там ще

Скажи мені правді, старий, коли здамо ми тару

Коли друзі-пропійці забудуть наші двері

Очі як у китайця, вже не бачу пальця,

А в театр не пущають — ми алкаші тепер

--RF--

Ну що ж, брат, приїхав, пора би вмирати,

Але мені ще всього двадцять п'ять