2013 - Prinz Pi, Basstard

Am Tag danach wird niemand neugeboren

Energie verwandelt sich in eine neue Form

keine Tagebücher werden mehr vollgeschrieben

die Welt ist ohne Leben, doch sie ist voller Frieden

Unwirklich fallen Schatten von Ruinen,

belebte Straßen die zu einem toten Nichts mutieren

die Geister rufen nach mir ich geselle mich zu ihnen,

denn ich bin einsam — schweigsam

ich vermiss die Kriege, ich vermisse eure Gier.

die Zeit lässt sich gefrieren wenn man den Zeugen spielt,

doch ich hab nichts gesehen nichts gehört nichts gewusst.

ich bin nur aufgewacht und wurde mir der Pflicht bewusst.

alles im Schlaf versunken alles schwälgt in Stille

und alles was mich wachhält ist mein Überlebenswille

jeden Tag werd ich ein bisschen müder, bisschen träger

ich trag das Kismet doch jeden Tag wird das Kismet schwerer

sag mir das das ein Traum ist denn so kann ich nicht erwarten

ich führe Selbstgespräche doch ich hab mir nichts zu sagen

in dieser Dunkelheit um mich rum bleibt die Zeit stehen

irgendwo in Berlin irgendwann 2013.

Am Tag danach wird niemand neugeboren

Energie verwandelt sich in eine neue Form

keine tagebücher werden mehr vollgeschrieben

die welt ist ohne leben, doch sie ist voller frieden

Die Maya wussten es, die Zeitenwende

die Vergesslichheit der Menschheit ist ihr Verhängnis

die Eingeweihten erkannten die feinen Zeichen

in Folianten waren die Einzelheiten eingezeichnet

Zeit gibt es reichlich, wenn die Uhren fehlen

jeder Weg scheint unbeschritten, wenn die Spuren fehlen

überall der graue Staub, er dring in jede Ritze

öffne nachts die Bunkerluke ich zähle blitze.

als sich der Staub legte, ein altes Straßenschild sich aus ihm herausschälte:

Schöne Grüße aus Eden

das laute Schweigen der Einsamkeit ist kein leicher Gegner

alle 30 Meter, Blick auf den Geigerzähler

die Stille brüllt mich nieder, Kälte umhüllt den Krieger

wenn du der Letzte bist dann bist du der Verlierer

bald hat das Licht uns wieder wenn wir hineingehen

es ist das Ende der Welt es ist 2013.

Am Tag danach wird niemand neugeboren

Energie verwandelt sich in eine neue Form

keine tagebücher werden mehr vollgeschrieben

die welt ist ohne leben, doch sie ist voller frieden

Наступного дня більше ніхто не народжується

Енергія перетворюється в нову форму

більше щоденники не заповнюються

світ неживий, але він сповнений миру

з руїн падають нереальні тіні,

жваві вулиці, які мутують у мертве ніщо

духи кличуть мене, я приєднаюся до них,

бо я самотній - мовчу

Я сумую за війнами, сумую за твоєю жадібністю.

час завмирає, коли ви граєте в свідка

але я нічого не бачив, нічого не чув, нічого не знав.

Я щойно прокинувся і зрозумів свій обов’язок.

все потонуло в сні все впивається тишею

і все, що не дає мені спати, це моя воля до виживання

з кожним днем ​​я трохи більше втомлююся, трохи мляв

Я ношу кісмет, але з кожним днем ​​він стає важчим

скажи мені, що це сон, бо я не можу чекати

Я розмовляю сама з собою, але мені нема що сказати собі

в цій темряві навколо мене час зупинився

десь у Берліні десь у 2013 році.

Наступного дня більше ніхто не народжується

Енергія перетворюється в нову форму

щоденники більше не заповнюються

світ без життя, але він сповнений миру

Майя знали це, поворотний момент у часі

забудькуватість людства - це його руйнування

Посвячені розпізнавали тонкі знаки

деталі намальовані у фоліо

Є багато часу, коли немає годинників

кожен шлях здається непротоптаним, коли немає слідів

всюди сірий пил, він проникає в кожну щілину

відкриваю вночі люк бункера Я лічу блискавки.

коли пил осядав, з нього виліз старий вуличний знак:

Вітання з Едему

гучна тиша самотності — нелегкий противник

через кожні 30 метрів вид на лічильник Гейгера

тиша вирує мене, холод огортає воїна

якщо ти останній, то ти невдаха

скоро світло знову охопить нас, коли ми зайдемо всередину

це кінець світу, це 2013 рік

Наступного дня більше ніхто не народжується

Енергія перетворюється в нову форму

щоденники більше не заповнюються

світ без життя, але він сповнений миру