20 лет до осени - После 11

Подсолнечное масло с запахом и хлеб —

Вкус детства.

Мечта — меч деревянный и велосипед,

Что может лучше быть?

Скучаю по маме сотни тысяч лет,

Сослан в рай, в лето.

С друзьями набиваем шишики-синяки,

Мечтаем, как дальше жить.

И ещё двадцать лет до осени,

Когда тебя я встречу, и сойду с ума,

Перевернётся мир…

И ещё двадцать лет до осени,

Когда мне станет мало твоего тепла,

Твоего тепла…

Мои кумиры, которых больше нет,

Горели огнём ярко.

Их пламя превращалось в песни и стихи,

И грело сердца людей.

Ломались судьбы, ломались голоса

В подъездах домов, в парках.

Всё было впереди, и я не замечал

Соняшникова олія із запахом та хліб —

Смак дитинства.

Мрія - меч дерев'яний і велосипед,

Що може бути краще?

Сумую за мамою сотні тисяч років,

Засланий у рай, літо.

З друзями набиваємо шишики-синяки,

Мріємо як далі жити.

І ще двадцять років до осені,

Коли тебе я зустрічу, і збожеволію,

Перевернеться світ…

І ще двадцять років до осені,

Коли мені стане мало твого тепла,

Твого тепла.

Мої кумири, яких більше немає,

Горіли вогнем яскраво.

Їхнє полум'я перетворювалося на пісні і вірші,

І гріло серця людей.

Ломалися долі, ламалися голоси

У під'їздах будинків, у парках.

Все було попереду, і я не помічав