Ирландская песня - Полковник и однополчане

В совхозе «Верный путь золы с лучины Октября»

Уборщица, метя полы, в сердцах сказала «бля»,

Услышав этот страшный звук, разинул рот завхоз,

Затем раздался дробный стук скупых мужицких слез.

Бухгалтер Зоя Борменталь упала, пол скребя,

Скончалась, как ее не жаль, не приходя в себя.

Известный сельский сквернослов по прозвищу «Плевок»

Произнести подобных слов и в мыслях-то не мог,

Он, что «скотиной» и «козлом» ругнуться мог шутя,

Валялся на дворе складском и плакал, как дитя.

К полудню местный сельсовет был окружен толпой,

Искали сообща ответ, как жить с такой бедой,

Вдруг спросит дочка или сын: «Вы что же, мать, отец?»

Народ в решеньи был един, теперь селу конец.

Отдав поклон родной земле зимой в тайгу ушли,

Случилось это все в селе «Крутые пиздюли».

У радгоспі «Вірний шлях золи з лучини Жовтня»

Прибиральниця, мітячи підлоги, в серцях сказала «бля»,

Почувши цей страшний звук, роззявив рота завгосп,

Потім пролунав дрібний стукіт скупих мужицьких сліз.

Бухгалтер Зоя Борменталь впала, підлога шкрябала,

Померла, як її не жаль, не приходячи в себе.

Відомий сільський лихослів на прізвисько «Плювок»

Вимовити подібних слів і в думках-то не міг,

Він, що «скотиною» і «козлом» лаятися міг жартома,

Валявся на дворі складському і плакав, як дитя.

До полудня місцева сільрада була оточена натовпом,

Шукали разом відповідь, як жити з таким лихом,

Раптом запитає дочка чи син: «Ви що, мати, батько?».

Народ у вирішенні був єдиний, тепер селу кінець.

Віддавши уклін рідній землі взимку в тайгу пішли,

Сталося це все в селі «Круті піздюлі».