Vivir - Pablo Alboran

La vida gira como una noria

Me pierdo por cada rincón

Le canto al cielo y no me importa

La risa es mi nueva religión

La vida gira, gira cual remolino

Y aunque hay paradas antes de mi destino

Mi rumbo es claro y el viento es firme

Y no me olvido de mis raíces

Sólo hay que vivir, vivir, vivir

Que nadie pueda etiquetar mis pasos

Soy timonel de mi propio barco

Sólo hay que vivir, vivir, vivir

Sin esperar que me den nada a cambio

No pierdo el tiempo esperándote sentado

Y bailo

La vida sigue sin mi permiso

Si me enamoro, siempre improviso

Hay despedidas que nunca permito

Del miedo a amar yo soy fugitivo

La vida sigue, sigue dando lecciones

Y así aprendí a quererme en ocasiones

Todo se mueve y nada es en vano

Mi corazón nunca estará en el calendario

Sólo hay que vivir, vivir, vivir

Que nadie pueda etiquetar mis pasos

Soy timonel de mi propio barco

Sólo hay que vivir, vivir, vivir

Sin esperar que me den nada a cambio

No pierdo el tiempo esperándote sentado

Y bailo

Sólo hay que vivir, vivir, vivir

Que nadie pueda etiquetar mis pasos

Soy timonel de mi propio barco

Y sólo hay que vivir, vivir, vivir

Sin esperar que me den nada a cambio

No pierdo el tiempo esperándote sentado

Y bailo

Y bailo

Життя обертається, як колесо огляду

Я гублюся в кожному кутку

Я співаю до неба і мені байдуже

Сміх – моя нова релігія

Життя крутиться, обертається, як вир

І хоча перед моїм пунктом призначення є зупинки

Мій курс чистий і вітер стійкий

І я не забуваю своє коріння

Треба просто жити, жити, жити

Щоб ніхто не міг позначити мої кроки

Я керманич свого власного корабля

Треба просто жити, жити, жити

Не чекаючи, що вони дадуть мені щось натомість

Я не витрачаю час, чекаючи, коли ти сядеш

і я танцюю

Життя триває без мого дозволу

Якщо я закохаюсь, я завжди імпровізую

Є прощання, яких я ніколи не дозволяю

Від страху до любові я втікач

Життя триває, дає уроки

І так я іноді навчився любити себе

Все рухається і ніщо не даремно

Моє серце ніколи не буде в календарі

Треба просто жити, жити, жити

Щоб ніхто не міг позначити мої кроки

Я керманич свого власного корабля

Треба просто жити, жити, жити

Не чекаючи, що вони дадуть мені щось натомість

Я не витрачаю час, чекаючи, коли ти сядеш

і я танцюю

Треба просто жити, жити, жити

Щоб ніхто не міг позначити мої кроки

Я керманич свого власного корабля

І треба просто жити, жити, жити

Не чекаючи, що вони дадуть мені щось натомість

Я не витрачаю час, чекаючи, коли ти сядеш

і я танцюю

і я танцюю