Palmeras en la nieve - Pablo Alboran

Trozos de papel, se pierden en la mar,

viento que les lleva, rumbo al azar…

Qué blanco es el ayer, que triste el porvenir,

lleno de preguntas, que no llegan a su fin.

Quién dirije el aire, quién rompe las hojas

De aquellas palmeras que lloran…

Quién maneja el tiempo, que pierden a solas…

Quién teje las redes que les ahogan.

Navega en el dolor, un barco sin timón

llevando los recuerdos de la vida que dejó.

El cielo verde y gris, la nieve de marfil,

cae sobre el sueño, que una vez pudo vivir.

Pero quién dirije el aire, quién rompe las hojas

De aquellas palmeras que lloran…

Quién maneja el tiempo, que pierden a solas…

Quién teje las redes que les ahogaaaaaaaaaan.

Шматочки паперу губляться в морі,

вітер, який несе їх, прямуючи навмання...

Як біле вчора, як сумне майбутнє,

повний питань, які не закінчуються.

Хто направляє повітря, хто ламає листя

З тих пальм, що плачуть...

Хто керує часом, хто втрачає один...

Хто плете сіті, що їх топить.

Плисти в болі, корабель без керма

несучи спогади про життя, яке він залишив.

Зелене і сіре небо, сніг кольору слонової кістки,

падає на мрію, що колись могла жити.

Але хто направляє повітря, хто ламає листя

З тих пальм, що плачуть...

Хто керує часом, хто втрачає один...

Хто плете сіті, що їх душить?