Температура любви - Ольга Арефьева, Ковчег

Тронь пальцем небо и вытри губы

Вкус на губах тебе напомнит меня

Медные книги, бумажные трубы

Как тебе живется без вчерашнего дня

Нет стены, нет постели, нет рядом тела

Лучше бы видеть ню чем вот эту фигню

Я замерзла,

хватит,

мне надоело

От себя отрывать по одному дню

У меня нет спины

Мне некуда оглянуться

Мы на одном обрыве, но в разных днях

Надави на время

Вдруг его стены гнутся

Как тебе живется там, где не видно меня

Время встало календари зависли,

Ни вверх, ни вниз между всех огней

Я на дне мой мальчик

Пиши мне письма

Я на дне мой мальчик

Я на вчерашнем дне

В поезде мертвых звучит сплошная отрава

Температура любви абсолютный ноль

Я не судья тем, кто здесь виноваты, кто правы,

Но как выгнать голодных духом с коротких волн

Я хотела уехать, но меня отрыгнула дорога

Двери болтались и никуда не вели

Мысли без головы, лишь пляшут ноги

Как тебе живется там, в такой чудовищной дали

Торкни пальцем небо і витри губи

Смак на губах тобі нагадає мене

Мідні книги, паперові труби

Як тобі живеться без вчорашнього дня

Немає стіни, немає ліжка, немає поруч тіла

Краще би бачити ню ніж ось цю фігню

Я змерзла,

годі,

мені набридло

Від себе відривати по одного дня

У мене немає спини

Мені нікуди озирнутися

Ми на одному обриві, але в різних днях

Натисни на час

Раптом його стіни гнуться

Як тобі живеться там, де не видно мене

Час встав календарі зависли,

Ні вгору, ні вниз між усіх вогнів

Я на дні мій хлопчик

Пиши мені листи

Я на дні мій хлопчик

Я на вчорашньому дні

У поїзді мертвих звучить суцільна отрута

Температура кохання абсолютний нуль

Я не суддя тим, хто тут винен, хто має рацію,

Але як вигнати голодних духом з коротких хвиль

Я хотіла поїхати, але мені відригнула дорога

Двері бовталися і нікуди не вели

Думки без голови, лише танцюють ноги

Як тобі живеться там, у такій жахливій далечіні