Площадь Ногина - Ольга Арефьева, Ковчег

Она стояла на площади Ногина

Так было проще понять, в чём её вина

Чем она грешна и кому должна

Как луна со дна стакана вина

Очередь пьяных кричала «Налей!»

Наркоманы в карманах несли по игле,

А прочая нечисть, кто на метле

Кто на чёрном козле, летели к Лысой горе

И каждый знал назубок свою роль

И каждый прохожий называл пароль

Похоже, лишь тот, кто не знает, в чём соль

Не сможет понять, зачем нужна эта боль

Она стояла одна, не видя окна

Позади стена, впереди спина

Вся в чёрном, словно вдова Ногина

Она ждала пробуждения весны ото сна

Эскалаторы шли в ритме танго Дали

Бесконечным фанданго текли нули

Инвалиды вдали брели, сняв костыли

Короли Манго-Манго несли бутыли

Незнакомка по Блоку, на шляпе перо

Неизвестное место на карте метро

Кольца на пальцах, на шее тавро

Мартобря тридцать третье, граница миров

Ты перестала пить коньяк по утрам?

Отвечай: да или нет?

Я мотаюсь между Ленинградом и Москвой

Я здесь чужой, я там чужой

Ой-ой-ой-ой-ой

Она была в плену своего тепла

И сквозь её пелену вода не текла

Дорога не шла за границу стекла

Пирога плыла снизу из-за угла

В мире есть семь и в мире есть три

Есть люди, у которых капитан внутри

Есть люди, у которых хризолитовые ноги

Есть люди, у которых между ног — Брюс Ли

Субботний вечер, и вот опять

Я собираюсь пойти потанцевать

Я надеваю штиблеты и галстук-шнурок

Я запираю свою дверь на висячий замок

На улице стоит ужасная жара, но я буду

Танцевать буги-вуги до утра

Ведь я люблю буги-вуги

Я люблю буги-вуги

Я люблю буги-вуги

Я люблю буги-вуги

Я люблю буги-вуги

Меня били-колотили в огороде, во кустах

Проломили мою голову в семнадцати местах

Левая нога — хрясь пополам!

(Мама, мама, что я буду делать?)

Правая нога — хрясь пополам!

(Мама, мама, как я буду жить?)

Канареечка жалобно поет

Раз поет, два поет, три поет

На четвертый петь перестает

Вона стояла на площі Ногіна

Так було простіше зрозуміти, у чому її вина

Чим вона грішна і кому винна

Як місяць з дна склянки вина

Черга п'яних кричала «Налий!»

Наркомани в кишенях несли по голці,

А інша нечисть, хто на мітлі

Хто на чорному цапі, летіли до Лисої гори

І кожен знав назубок свою роль

І кожен перехожий називав пароль

Схоже, лише той, хто не знає, в чому сіль

Не зможе зрозуміти, навіщо потрібний цей біль

Вона стояла одна, не бачачи вікна

Позаду стіна, попереду спина

Вся в чорному, наче вдова Ногіна

Вона чекала пробудження весни від сну

Ескалатори йшли в ритмі танго Далі

Нескінченним фанданго текли нулі

Інваліди вдалині брели, знявши милиці

Королі Манго-Манго несли бутлі

Незнайомка по Блоку, на капелюшку перо

Невідоме місце на карті метро

Кільця на пальцях, на шій клеймо

Березня тридцять третє, межа світів

Ти перестала пити коньяк вранці?

Відповідай: так чи ні?

Я мотаюся між Ленінградом і Москвою

Я тут чужий, я там чужий

Ой-ой-ой-ой-ой-ой

Вона була в полоні свого тепла

І крізь її пелену вода не тікла

Дорога не йшла за кордон скла

Пирога пливла знизу з-за рогу

У світі є сім і в світі є три

Є люди, у яких капітан усередині

Є люди, у яких хризолітові ноги

Є люди, у яких між ніг — Брюс Лі

Суботній вечір, і ось знову

Я збираюся піти потанцювати

Я надягаю штиблети і краватку-шнурок

Я замикаю свої двері на висячий замок

На вулиці стоїть жахлива спека, але буду

Танцювати буги-вуги до ранку

Адже я люблю буги-вуги

Я люблю буги-вуги

Я люблю буги-вуги

Я люблю буги-вуги

Я люблю буги-вуги

Мене били-били в огороді, в кущах

Проломили мою голову в сімнадцяти місцях

Ліва нога — хрясь навпіл!

(Мамо, мамо, що я буду робити?)

Права нога — хрясь навпіл!

(Мамо, мамо, як я буду жити?)

Канарієчка жалібно співає

Раз співає, два співає, три співає

На четвертий співати перестає