Папоротник - Ольга Арефьева, Ковчег

На руках моих древесная кора,

На ногах — рыбья чешуя,

За плечами двух серебряных крыльев размах,

Так кто же я?

О, я хотела бы плыть в воде

И в небе лететь,

Я б хотела расти в лесу зеленой сосной,

Господин мой Смерть.

Папоротник цветет,

Папоротник цветет,

Папоротник дает мед.

Мои волосы — лесные цветы и трава,

Глаза — два ручья,

Мое тело — песок, и земля — голова,

Так кто же я?

О, мне бы в зной медоносной пчелой

Над полем звенеть,

Через камни струиться водой ледяной,

Господин мой Смерть.

Папоротник цветет,

Папоротник цветет,

Папоротник дает мед.

На руках моїх деревна кора,

На ногах — риб'яча луска,

За плечима двох срібних крил розмах,

То хто ж я?

О, я хотіла би пливти у воді

І в небі летіти,

Я б хотіла рости в лісі зеленою сосною,

Пане мій Смерть.

Папороть цвіте,

Папороть цвіте,

Папороть дає мед.

Моє волосся — лісові квіти і трава,

Очі — два струмки,

Моє тіло — пісок, і земля — голова,

То хто ж я?

О, мені би у зною медоносною бджолою

Над полем дзвеніти,

Через каміння струмує водою крижаною,

Пане мій Смерть.

Папороть цвіте,

Папороть цвіте,

Папороть дає мед.