Осень - Ольга Арефьева, Ковчег

Льются листья, листья бьются оземь,

Осень.

Осень.

Где ты, в облаках былая просинь?

-

Осень.

Осень.

Осень.

Мы напрасно снова солнца просим —

О-осень.

Осень.

Пожелтели наших жизней оси —

О-осень.

Осень.

Осень.

Осень.

Тлеют розы, лепестки отбросив —

Осень.

Осень.

И туманы отмывают в плёсе

Нашу память, осень, осень,

Осень.

Пели птицы, помня о покосе

Ухожу я вслед за ними, осень,

На траве заиндевела проседь —

Ухожу я за тобою, осень!

Смерть считает — три, четыре, восемь —

Ладно, ухожу, ты слышишь, осень?

Cлышишь, осень?

Я бреду в сне под сенью сосен —

Я уйду, уйду я, слышишь,

Осень?

Ах, как пели птицы на покосе —

Ухожу я вслед за ними,

Осень!

Пели птицы, помня о покосе

Ухожу я вслед за ними,

Осень,

На треве заиндевела проседь —

Успокойся, я растаю,

Осень!

Лиється листя, листя б'ється об землю,

Осінь.

Осінь.

Де ти, в хмарах колишня просінь?

-

Осінь.

Осінь.

Осінь.

Ми даремно знову сонця просимо—

Осінь.

Осінь.

Пожовтіли наші життя осі —

Осінь.

Осінь.

Осінь.

Осінь.

Тліють троянди, пелюстки відкинувши—

Осінь.

Осінь.

І тумани відмивають у плесі

Нашу пам'ять, осінь, осінь,

Осінь.

Співали птахи, пам'ятаючи про покос

Іду я слідом за ними, осінь,

На траві заіндевела сивина

Іду я за тобою, осінь!

Смерть вважає - три, чотири, вісім -

Гаразд, йду, ти, чуєш, осінь?

Чуєш, осінь?

Я бреду в сні під покровом сосен

Я піду, піду я, чуєш,

Осінь?

Ах, як співали птахи на покосі —

Іду я вслід за ними,

Осінь!

Співали птахи, пам'ятаючи про покос

Іду я вслід за ними,

Осінь,

На треві заіндевіла сивина —

Заспокойся, я ростаю,

Осінь!