Одинокое время - Ольга Арефьева, Ковчег

одинокое время

обняло меня обняло

из холодной постели

унесло меня унесло

я слова запираю в шкаф

зная тайны пустых листов

древоточцы грызут стволы

иероглифами пилы

волоокое время

любит тех кто смычок сверчка

кто кассетными демо

ставит мат на доске зрачка

я слова закрываю в шкаф

чтоб не выпустить букв жучков

древоточцы грызут стволы

иероглифами пилы

о жестокое время

человеческий голос тих

в дрожи воздуха в трели

мёртвой женщины для живых

я слова закрываю в шкаф

пеленами тепло обвив

древоточцы грызут стволы

иероглифами любви

самотній час

обійняло мене обійняло

з холодного ліжка

понесло мене забрало

я слова замикаю в шафу

знаючи таємниці порожніх листів

древоточці гризуть стовбури

ієрогліфами пили

Волокий час

любить тих хто смичок цвіркуна

хто касетними демо

ставить мат на дошці зіниці

я слова закриваю в шафу

щоб не випустити букв жучків

древоточці гризуть стовбури

ієрогліфами пили

про жорстокий час

людський голос тихий

в тремтіння повітря в трелі

мертвої жінки для живих

я слова закриваю в шафу

пеленами тепло обвив

древоточці гризуть стовбури

ієрогліфами кохання