Оборотень - Ольга Арефьева, Ковчег

Запястья у птиц тоньше страниц

Жаль, что хожу без сердца,

Я обнял бы твою тень,

Я обнял бы твою тень.

Ночь вывернулась наружу,

Я выблевал души и лица,

Я больше не оборотень,

Я больше не оборотень.

О, нечеловеческие танцы,

О, мы одинокие повстанцы —

На странной земле,

В песке и в золе,

Из глины и персти,

Такие немногие.

Двуногие

Без шерсти.

Я съел самого себя, я смотрел

На солнце, что мне не светит,

Я снова тебя хотел,

Я снова тебя хотел.

Я знал все слова, которые лгут,

Но тут не помогут ни те, ни эти —

Как много проблем у тел,

Как много проблем у тел.

О, нечеловеческие танцы,

О, мы одинокие повстанцы —

На странной земле,

В песке и в золе,

Из глины и персти,

Такие немногие.

Двуногие

Без шерсти.

Остаться живым — кино не для всех,

Не ешь меня, серый ветер,

Стучи в меня — это дверь,

Стучи в меня — это дверь.

Любовь — это путь, стрелка на грудь,

Но я тот, кого нет на свете,

Не человек, не зверь,

Не человек, не зверь.

Зап'ястя у птиц тонше сторінок

Жаль, що ходжу без серця,

Я обняв би твою тінь,

Я обійняв би твою тінь.

Ніч вивернулася назовні,

Я виблював душі і особи,

Я більше не перевертень,

Я більше не перевертень.

О, нелюдські танці,

О, ми самотні повстанці —

На дивній землі,

У піску і в золі,

Із глини та пальці,

Такі небагато.

Двоногі

Без шерсті.

Я з'їв самого себе, я дивився

На сонце, що мені не світить,

Я знову тебе хотів,

Я знову тебе хотів.

Я знав усі слова, які брешуть,

Але тут не допоможуть ні ті, ні ці —

Як багато проблем у тіл,

Як багато проблем у тіл.

О, нелюдські танці,

О, ми самотні повстанці —

На дивній землі,

У піску і в золі,

Із глини та пальці,

Такі небагато.

Двоногі

Без шерсті.

Залишитися живим - кіно не для всіх,

Не їси мене, сірий вітер,

Стукай у мене — це двері,

Стукай у мене — це двері.

Любов - це шлях, стрілка на груди,

Але я той, кого немає на світі,

Чи не людина, не звір,

Чи не людина, не звір.