Голем - Ольга Арефьева, Ковчег

Когда эти люди убиты горем —

Приходит к ним улыбающий Голем,

Во рту бумажка на арамейском,

А в ней — из песни слова «мы вместе!».

Всегда одетый в одно и то же,

Он то старее, а то моложе,

Он то нежнее, то грубиян,

Он то трезв, то пьян.

Когда эти люди кричат и смеются —

Приходит к ним ветер революций,

И он поёт песни в дырявом конверте,

Я была на концерте — жаль, что он о смерти.

Когда эти люди хотят дать жару,

Они начинают петь под гитару.

Мне нравятся их довольные морды,

Жаль, что все их песни на те же аккорды.

Коли ці люди вбиті горем—

Приходить до них усміхнений Голем,

Вірту папірець на арамейському,

А в ній — з пісні слова «ми разом!».

Завжди одягнений в одно й те ж,

Він то старший, а то молодший,

Він то ніжніше, то грубіян,

Він то тверезий, то п'яний.

Коли ці люди кричать і сміються

Приходить до них вітер революцій,

І він співає пісні в дірявому конверті,

Я була на концерті — шкода, що він про смерть.

Коли ці люди хочуть дати спеку,

Вони починають співати під гітару.

Мені подобаються їхні задоволені морди,

Шкода, що всі їхні пісні на ті ж акорди.