Не возвращайтесь к былым возлюбленным - НЕПАРА

Не возвращайтесь к былым возлюбленным,

Былых возлюбленных на свете нет.

Есть дубликат, как домик убранный,

Где они жили

Где они жили

Где они жили немного лет.

Вас встретит та же ограда белая

И возле домика, на холме,

Две рощи: правая, а позже — левая,

Гудят раздвоенно,

Гудят раздвоенно,

Гудят раздвоенно в темноте.

А в доме эхо уронит чашку,

А в доме эхо предложит чай.

Ложное эхо оставит на ночь,

Когда ей надо бы закричать:

Не возвращайся ко мне, возлюбленный!

Мы были раньше — теперь нас нет.

Нам не вернуться к годам разрубленным…

Но только эхо звучит в ответ.

Два эха в роще живут раздельные,

Как будто в стереоколонках двух.

Все, что ты сделала, и что я сделаю,

Они разносят, Они разносят,

Они разносят по свету вслух.

А завтра вечером, на поезд следуя,

Вы в речку выбросите ключи,

И роща правая, и роща левая

Вам Вашим голосом прокричит:

Не возвращайтесь к былым возлюбленным,

Былых возлюбленных на свете нет.

Вам не вернуться к годам разрубленным,

Но только эхо звучит в ответ:

Не покидайте своих возлюбленных,

Былых возлюбленных на свете нет.

Не покидайте своих возлюбленных!

Не покидайте своих возлюбленных!

Не покидайте своих возлюбленных!

Но только эхо звучит в ответ:

Не возвращайтесь к былым возлюбленным,

Былых возлюбленных на свете нет.

Есть дубликат, как домик убранный,

Где они жили

Где они жили

Где они жили немного лет…

Не повертайтеся до колишніх коханих,

Колишніх коханих у світі немає.

Є дублікат, як будиночок прибраний,

Де вони жили

Де вони жили

Де вони жили кілька років.

Вас зустріне та сама огорожа біла

І біля будиночка, на пагорбі,

Два гаї: правий, а пізніше - лівий,

Гудять роздвоєно,

Гудять роздвоєно,

Гудять роздвоєно у темряві.

А в будинку луна впустить чашку,

А в будинку луна запропонує чай.

Хибна луна залишить на ніч,

Коли їй треба було б закричати:

Не повертайся до мене, коханий!

Ми були раніше – тепер нас немає.

Нам не повернутися до років розрубаних…

Але тільки луна звучить у відповідь.

Дві ехи в гаю живуть роздільні,

Ніби у стереоколонках двох.

Все, що ти зробила, і що я зроблю,

Вони розносять, Вони розносять,

Вони розносять світом вголос.

А завтра ввечері, на поїзд слідуючи,

Ви в річку викинете ключі,

І гай правий, і гай лівий

Вам Вашим голосом прокричить:

Не повертайтеся до колишніх коханих,

Колишніх коханих у світі немає.

Вам не повернутися до років розрубаним,

Але тільки луна звучить у відповідь:

Не залишайте своїх коханих,

Колишніх коханих у світі немає.

Не залишайте своїх коханих!

Не залишайте своїх коханих!

Не залишайте своїх коханих!

Але тільки луна звучить у відповідь:

Не повертайтеся до колишніх коханих,

Колишніх коханих у світі немає.

Є дублікат, як будиночок прибраний,

Де вони жили

Де вони жили

Де вони жили кілька років.