Вокзал на двоих - НЕПАРА

Я зависла между двух миров,

Между двух огромных городов

И за стуком колёс я не слышу биение сердца.

Мне казалось я на всё готов,

Понимаю, только мало слов,

Я закрою глаза, может это мне просто снится.

Ты и я — уставшие от долгих зим,

Не простит нам небо, злюсь не я один.

Припев:

В сильных руках, бездонных глазах, вечности неоправданных слёз,

Не на двоих больше этот вокзал в жизнь без меня тебя поезд унёс.

В сильных руках, бездонных глазах, вечности неоправданных слёз,

Не на двоих больше этот вокзал в жизнь без меня тебя поезд унёс.

Знаешь, я могу тебя понять,

Птицу мне в ладонях не удержать

Не боясь высоты ты летал под биение сердца.

Тратить силы вновь на пустоту,

Не могу так больше, не могу,

Я открою глаза, может это мне просто снится.

Ты и я — уставшие от долгих зим

Не простит нам небо, злюсь не я один.

Припев:

В сильных руках, бездонных глазах, вечности неоправданных слёз,

Не на двоих больше этот вокзал в жизнь без меня тебя поезд унёс.

В сильных руках, бездонных глазах, вечности неоправданных слёз,

Не на двоих больше этот вокзал в жизнь без меня тебя поезд унёс.

Ты и я — уставшие от долгих зим

Не простит нам небо, злюсь не я один.

Припев:

В сильных руках, бездонных глазах, вечности неоправданных слёз,

Не на двоих больше этот вокзал в жизнь без меня тебя поезд унёс.

В сильных руках, бездонных глазах, вечности неоправданных слёз,

Не на двоих больше этот вокзал в жизнь без меня тебя поезд унёс.

Я зависла між двох світів,

Між двома величезними містами

І за стуком коліс я не чую биття серця.

Мені здавалося я на все готовий,

Розумію, тільки мало слів,

Я заплющу очі, може це мені просто сниться.

Ти і я—втомлені від довгих зим,

Не пробачить нам небо, злуюся не один.

Приспів:

У сильних руках, бездонних очах, вічності невиправданих сліз,

Не на двох більше цей вокзал у життя без мене тебе потяг забрав.

У сильних руках, бездонних очах, вічності невиправданих сліз,

Не на двох більше цей вокзал у життя без мене тебе потяг забрав.

Знаєш, я можу тебе зрозуміти,

Птаха мені в долонях не утримати

Не боячись висоти ти літав під биття серця.

Витрачати сили знову на пустоту,

Не можу так більше, не можу,

Я розплющу очі, може це мені просто сниться.

Ти і я — втомлені від довгих зим

Не пробачить нам небо, злуюся не один.

Приспів:

У сильних руках, бездонних очах, вічності невиправданих сліз,

Не на двох більше цей вокзал у життя без мене тебе потяг забрав.

У сильних руках, бездонних очах, вічності невиправданих сліз,

Не на двох більше цей вокзал у життя без мене тебе потяг забрав.

Ти і я — втомлені від довгих зим

Не пробачить нам небо, злуюся не один.

Приспів:

У сильних руках, бездонних очах, вічності невиправданих сліз,

Не на двох більше цей вокзал у життя без мене тебе потяг забрав.

У сильних руках, бездонних очах, вічності невиправданих сліз,

Не на двох більше цей вокзал у життя без мене тебе потяг забрав.