Ты только позови - НЭНСИ

Жил да был парнишка лет семнадцать с лишним где-то на земле.

И влюбился он в одну девчонку слишком как-то по весне.

В тот же час так вышло, рассказал парнишка о любви своей.

Он мечтал лишь о ней.

Захотел коснуться губ ее горячих на свидании,

Но она, волнуясь, отвечала что-то в оправдание:

Ты хороший парень, и немного нравишься, но не спеши,

Подожди.

Припев:

Девчонка, позови скорей, и грусть-печаль моя растает, как весною снег,

и на душе теплее станет.

Первая капель и вдаль куда-то улетают снегири.

Ты только позови скорее, моя девчонка озорная, ведь любви сильнее ты не найдешь,

я точно знаю.

Только позови, ты позови меня родная, без тебя-тебя, пойми, я просто умираю.

Позови скорее, моя девчонка озорная, ведь любви сильнее не найдешь,

я точно знаю.

Только позови, ты позови меня родная, позови.

День за днем проходит, и недели в месяцы слагаются,

Только не выходит, ничего у них не получается.

Парень верно ждет, девчонка как и прежде сомневается.

Не судьба, кажется.

Он назло девчонке под венец с другой подругой убежал,

Столько лет прошло, но о девчонке все равно он вспоминал.

Милая, родная, позови, прошу тебя — во сне кричал.

Так любил, так страдал.

Припев:

Девчонка, позови скорей, и грусть-печаль моя растает, как весною снег,

и на душе теплее станет.

Первая капель и вдаль куда-то улетают снегири.

Ты только позови скорее, моя девчонка озорная, ведь любви сильнее ты не найдешь,

я точно знаю.

Только позови, ты позови меня родная, без тебя-тебя, пойми, я просто умираю.

Позови скорее, моя девчонка озорная, ведь любви сильнее не найдешь,

я точно знаю.

Только позови, ты позови меня родная, позови.

Жив та був хлопчина років сімнадцять із зайвим десь на землі.

І закохався він в одне дівчисько надто якось навесні.

Тієї ж години так вийшло, розповів хлопчина про свою любов.

Він мріяв лише про неї.

Захотів торкнутися губ її гарячих на побаченні,

Але вона, хвилюючись, відповідала щось у виправдання:

Ти добрий хлопець, і трохи подобаєшся, але не поспішай,

Почекай.

Приспів:

Дівчисько, поклич швидше, і печаль моя розтане, як навесні сніг,

і на душі тепліше стане.

Перша крапель і вдалину кудись відлітають снігурі.

Ти тільки поклич швидше, моя дівчинка бешкетна, адже кохання сильніше ти не знайдеш,

я точно знаю.

Тільки поклич, ти клич мене рідна, без тебе-тебе, зрозумій, я просто вмираю.

Поклич швидше, моє дівчисько бешкетне, адже любові сильніше не знайдеш,

я точно знаю.

Тільки поклич, ти клич мене рідна, поклич.

День за днем минає, і тижня в місяці складаються,

Тільки не виходить, нічого у них не виходить.

Хлопець вірно чекає, дівчинка як і раніше сумнівається.

Не? Доля, здається.

Він назло дівчинці під вінець з іншою подругою втік,

Стільки років минуло, але про дівчинку все одно він згадував.

Мила, рідна, поклич, прошу тебе — во сні кричав.

Так любив, так страждав.

Приспів:

Дівчисько, поклич швидше, і печаль моя розтане, як навесні сніг,

і на душі тепліше стане.

Перша крапель і вдалину кудись відлітають снігурі.

Ти тільки поклич швидше, моя дівчинка бешкетна, адже кохання сильніше ти не знайдеш,

я точно знаю.

Тільки поклич, ти клич мене рідна, без тебе-тебе, зрозумій, я просто вмираю.

Поклич швидше, моє дівчисько бешкетне, адже любові сильніше не знайдеш,

я точно знаю.

Тільки поклич, ти клич мене рідна, поклич.