Vai, Ragazzo Vai - Negrita

Non c'è niente da fare, non c'è niente da dire

fermo in questo posto io mi sento morire

spengo gli occhi un momento e provo ad urlare

ma non mi esce la voce, esce un suono animale

ch’entra nelle finestre e sbatte nella membrana

che avvolge la gente e la porta lontana

lontana da tutto, tanto da non sentire

me che fermo in questo posto… mi sento morire.

Fermo in questo posto la visuale è scarsa

fermo a una stazione aspetto la mia corsa

che mi porterà dove e chi è che lo sa?

dove questo treno arriverà

chi lo sa qual è il percorso intestinale

che da adolescenti si deve affrontare

quando ti stai cagando sotto alla tua prima partita

d’adolescente che s’affaccia alla vita…

Vai!

Vai, Ragazzo vaiVai!

Vai, Ragazzo vai

ti senti impotente di fronte alla vita

ti senti una rosa in un campo di ortica

che sei tutto e sei niente sei la cima sei il fondo

sul mondo… tondo… vai…

Non c'è niente da fare, non c'è niente da dire

fermo in questo posto io mi sento impazzire

schiaccio una farfalla perché lei può volare

poi mi sento un verme nell’impasse totale

raccolgo le ali e me le metto addosso

ma c'è troppa afa e comunque non posso

staccarmi da terra sperando di non sentire

me che fermo in questo posto… mi sento morire

Vai!

Vai, Ragazzo vaiVai!

Vai, Ragazzo vai

Нема що робити, нема що казати

Я зупиняюся в цьому місці, я відчуваю, що вмираю

Я вимикаю очі на мить і намагаюся закричати

але мій голос не виходить, виходить тваринний звук

що потрапляє у вікна і б'ється в мембрану

що огортає людей і несе їх далеко

далеко не все, так, щоб не чути

я стою на цьому місці ... я відчуваю, що вмираю.

Стоячи на цьому місці, краєвид поганий

Я зупиняюся на станції в очікуванні своєї поїздки

хто мене куди відведе і хто знає?

куди прибуде цей потяг

хто знає, що таке кишковий шлях

з яким доводиться мати справу в підлітковому віці

коли ти сраєшся в першій грі

підлітка, який оживає...

Іди!

Іди, хлопче, іди, йди!

Іди, хлопчик, іди

ти почуваєшся безпорадним перед життям

почуваєшся, як троянда в кропив’яному полі

що ти все і ти ніщо ти верх, ти низ

на світі ... кругом ... іди ...

Нема що робити, нема що казати

Я зупиняюся в цьому місці, я відчуваю себе божевільним

Я розчавлю метелика, бо вона вміє літати

тоді я відчуваю себе хробаком у повному глухому куті

Я збираю свої крила і надягаю їх собі

але там занадто багато тепла і в будь-якому випадку я не можу

відірватись від землі, сподіваючись не почути

я стою на цьому місці ... я відчуваю, що вмираю

Іди!

Іди, хлопче, іди, йди!

Іди, хлопчик, іди