I Ragazzi Stanno Bene - Negrita

Tengo il passo sul mio tempo, concentrato come un pugile

Sarà il peso del mio karma, o la mia fortitudine

Con in mano una chitarra e un mazzo di fiori distorti

Per far pace con il mondo dei confini e passaporti

Dei fantasmi sulle barche e di barche senza un porto

Come vuole un comandante a cui conviene il gioco sporco

Dove camminiamo tutti con la testa ormai piegata

E le dita su uno schermo che ci riempie la giornata

Ma non mi va

Di raccogliere i miei anni dalla cenere

Voglio un sogno da sognare e voglio ridere

Non mi va

Non ho tempo per brillare, voglio esplodere

Che la vita è una poesia di storie uniche

E poi trovarsi qui, sempre più confusi e soli

Tanto, ormai, non c'è più tempo che per essere crudeli

E intanto vai, vai, che andiamo dentro queste notti di stelle

Con il cuore stretto in mano e con i tagli sulla pelle

Ma i ragazzi sono in strada, i ragazzi stanno bene

Non ascoltano i consigli e hanno il fuoco nelle vene

Scaleranno le montagne e ammireranno la pianura

Che cos'è la libertà?

Io credo: è non aver più paura

E non mi va

Di raccogliere i miei anni dalla cenere

Voglio un sogno da sognare e voglio ridere

Non mi va

Non ho tempo per brillare, voglio esplodere

Che la vita è una poesia di storie uniche

Non mi va di piangere stasera, di sciuparvi l’atmosfera

E di somigliare a quelli come me

Non mi va di lasciarmi abbandonare

Di dovermi abituare, di dovermi accontentare

Sopra di noi la gravità

Di un cielo che non ha pietà

Pezzi di vita che non vuoi perdere

Giorni di festa e altri da lacrime

Ma ho visto l’alba e mette i brividi, i brividi

Я іду в ногу зі своїм часом, зосереджений, як боксер

Це буде вага моєї карми або моєї сили духу

Тримаючи гітару і букет спотворених квітів

Помиритися зі світом кордонів і паспортів

Привиди на човнах і човнах без гавані

Як командир хоче, хто вартий брудної гри

Де ми всі ходимо з похилими головами

І пальці на екрані, який наповнює наш день

Але мені це не подобається

Щоб зібрати мої роки з попелу

Я хочу, щоб мрія мріяла, і я хочу сміятися

Я не відчуваю

Не маю часу блищати, хочу вибухнути

Те життя – це вірш унікальних історій

А потім опинитеся тут, дедалі більше розгубленим і самотнім

Отже, зараз немає більше часу, ніж бути жорстоким

А тим часом їдьте, йдіть, давайте в ці зоряні ночі

З серцем у руці та з порізами на шкірі

Але хлопці на вулиці, з хлопцями все добре

Вони не слухають порад і мають вогонь у жилах

Вони піднімуться на гори і помилуватимуться рівниною

Що таке свобода?

Я вірю: це вже не боятися

А мені це не подобається

Щоб зібрати мої роки з попелу

Я хочу, щоб мрія мріяла, і я хочу сміятися

Я не відчуваю

Не маю часу блищати, хочу вибухнути

Те життя – це вірш унікальних історій

Я не хочу сьогодні плакати, псувати атмосферу

І виглядати як я

Я не хочу дозволити себе покинути

Про те, що треба звикати, бути задоволеним

Гравітація над нами

Про небо, яке не має милосердя

Шматочки життя, які не хочеться втрачати

Дні свята та інші від сліз

Але я бачив світанок і він тремтить, тремтить