Выключи свет - Наталья Подольская

Расскажи, как можно верить в то, что увидел

В глазах бегущих на тебя людей…

Ведь никто из них тебя уже не услышит.

Когда ты пытался не думать о ней…

Первому встречному даришь историю жизни своей,

А в мыслях по прежнему хочешь умчаться за девять морей…

Не верь… Не жди… не плачь… Закрой дверь…

обиды спрячь, туда где её больше нет, не бойся — просто выключи свет!

ты ни с чем уже не мог сравнить это время,

Но все также боялся перемен

Незаметно для тебя она повзрослела…

И ничего не оставила взамен…

И принцу другому разбитое сердце не отдала…

Она не к кому-то…все просто… она от тебя ушла…

Не верь… Не жди… не плачь… Закрой дверь…

обиды спрячь, туда где её больше нет, не бойся — просто выключи свет!

Не верь… Не жди… не плачь… Закрой дверь…

обиды спрячь, туда где её больше нет, не бойся — просто выключи свет!

Розкажи, як можна вірити в те, що побачив

У очах людей, що біжать на тебе...

Адже ніхто з них тебе вже не почує.

Коли ти намагався не думати про неї…

Першому зустрічному даруєш історію життя свого,

А в мислах як і раніше хочеш помчати за дев'ять морів...

Не вір... Не чекай... не плач... Зачини двері...

образи сховай, туди де її більше немає, не бійся просто вимкни світло!

ти ні з чим уже не міг порівняти цей час,

Але все також боявся змін

Непомітно тобі вона подорослішала…

І нічого не залишила натомість...

І принцу іншому розбите серце не віддала...

Вона не до когось…все просто… вона від тебе пішла…

Не вір... Не чекай... не плач... Зачини двері...

образи сховай, туди де її більше немає, не бійся просто вимкни світло!

Не вір... Не чекай... не плач... Зачини двері...

образи сховай, туди де її більше немає, не бійся просто вимкни світло!