Дождь - Наталья Подольская, Владимир Пресняков

Наверное что-то не так

Наверное холод зимы

Тебя коснулся случайно

Какой-то глупый пустяк

И вдруг расходимся мы

Не понимая друг друга

Отчаянно

Я побоялся сказать тебе

Просто «постой»

И вот сегодня мой дом

Непривычно пустой

И только шепот дождя

В тишине ночной

Дождь

Одинокий дождь

Полуночный дождь

Что с него возьмешь?

Но к утру

Все начнется вновь

И полночный дождь

Нам с тобой вернет любовь

На окнах капли дождя

Напоминают чуть-чуть

Моей печали мгновенья,

Но путь воды вникуда

Готовит к завтрашнему

Предрассветному очищению

И будет радуга вновь

Приглашать нас с тобой

Пойди потрогай ее

С долгожданной мечтой

Ну, а пока только дождь

В тишине ночной

Дождь

Одинокий дождь

Полуночный дождь

Что с него возьмешь,

Но к утру

Все начнется вновь

И полночный дождь

Нам с тобой вернет любовь

Дождь

Одинокий дождь

И полночный дождь

Нам с тобой вернет любовь

Напевно, щось не так

Напевно, холод зими

Тебе торкнувся випадково

Якась дурна дрібниця

І раптом розходимося ми

Не розуміючи один одного

Відчайдушно

Я побоявся сказати тобі

Просто «стривай»

І ось сьогодні мій дім

Незвично порожній

І тільки шепіт дощу

У тиші нічний

Дощ

Самотній дощ

Північний дощ

Що з нього візьмеш?

Але до ранку

Все почнеться знову

І північний дощ

Нам із тобою поверне кохання

На вікнах краплі дощу

Нагадують трішки

Моїй смутку миті,

Але шлях води унікуди

Готує до завтрашнього

Досвітнього очищення

І буде веселка знову

Запрошувати нас із тобою

Піди поторкай її

З довготривалою мрією

Ну, а поки що дощ

У тиші нічний

Дощ

Самотній дощ

Північний дощ

Що з нього візьмеш,

Але до ранку

Все почнеться знову

І північний дощ

Нам із тобою поверне кохання

Дощ

Самотній дощ

І північний дощ

Нам із тобою поверне кохання