В будущем луны - Найк Борзов

Солнце погасло, и ко мне, приближается кто-то, похоже не ты.

Я не могу узнать твои глаза, которые ты держишь в руке.

Зонт, твой зонт закрывает небо и мне не видно звёзд и Луны.

Ножом огромным к твоей груди приколоты сны, кошмарные сны.

Припев:

Ты достаешь из сумки чье-то крыло,

И передо мной появляется дверь.

Я прохожу в неё и улетаю домой,

Но, я вернусь за тобой, я вернусь за тобой, верь мне, милая.

Пролетая над полями, над морями, городами,

Ощущаешь искажение, гравитации и тренья.

От твоих горячих губок, поцелуев, стройных ножек,

Я лечу к седьмой Вселенной, где-то там.

Снова на землю выпал снег, выпал снег вперемешку с красной травой.

Я на себе ловлю взгляд глаз твоих, лежащих рядом со мной.

Не плачь, из пустых глазниц твоих льются слезы и березовый сок.

Прости меня за то, что я ушел, за то, что остаться с тобою не смог.

Припев:

Ты достаешь из сумки чье-то крыло,

И передо мной появляется дверь.

Я прохожу в неё и улетаю домой,

Но, я вернусь за тобой, я вернусь за тобой, верь мне, милая.

Пролетая над полями, над морями, городами,

Ощущаешь искажение, гравитации и тренья.

От твоих горячих губок, поцелуев, стройных ножек,

Я лечу к седьмой Вселенной, где-то там, в будущем Луны.

Где-то там, в будущем Луны.

Пролетая над полями, над морями, городами,

Ощущаешь искажение, гравитации и тренья.

От твоих горячих губок, поцелуев, стройных ножек,

Я лечу к седьмой Вселенной, где-то там, в будущем Луны.

Где-то там, в будущем Луны.

Где-то там, в будущем Луны.

Сонце згасло, і, на жаль, наближається хтось, схоже не ти.

Я не можу дізнатися твої очі, які ти тримаєш у руці.

Парасолька, твоя парасолька закриває небо і мені не видно зір і Місяця.

Ножем величезним до твоїх грудей приколоті сни, кошмарні сни.

Приспів:

Ти дістаєш із сумки чиєсь крило,

І переді мною з'являються двері.

Я проходжу в неї і відлітаю додому,

Але, я повернуся за тобою, я повернуся за тобою, вір мені, люба.

Пролітаючи над полями, над морями, містами,

Відчуваєш спотворення, гравітації та трення.

Від твоїх гарячих губок, поцілунків, струнких ніжок,

Я лікую до сьомого Всесвіту, десь там.

Знову на землю випав сніг, випав сніг упереміш з червоною травою.

Я на собі ловлю погляд очей твоїх, що лежать поруч зі мною.

Не плач, з порожніх очниць твоїх ллються сльози і березовий сік.

Вибач мені за те, що я пішов, за те, що залишитися з тобою не зміг.

Приспів:

Ти дістаєш із сумки чиєсь крило,

І переді мною з'являються двері.

Я проходжу в неї і відлітаю додому,

Але, я повернуся за тобою, я повернуся за тобою, вір мені, люба.

Пролітаючи над полями, над морями, містами,

Відчуваєш спотворення, гравітації та трення.

Від твоїх гарячих губок, поцілунків, струнких ніжок,

Я лечу до сьомого Всесвіту, десь там, у майбутньому Місяця.

Десь там, у майбутньому Місяця.

Пролітаючи над полями, над морями, містами,

Відчуваєш спотворення, гравітації та трення.

Від твоїх гарячих губок, поцілунків, струнких ніжок,

Я лечу до сьомого Всесвіту, десь там, у майбутньому Місяця.

Десь там, у майбутньому Місяця.

Десь там, у майбутньому Місяця.