Ссора - Найк Борзов

Запах разложения в комнате моей,

Я сижу на стуле думаю о ней.

О той, что обошлась со мной, так нехорошо,

Я вспоминаю то, как все произошло, как все произошло.

Припев:

И достав револьвер ты сказала: «прощай».

Своей нежной рукой ты открыла мне рай.

Я сидел и молчал и немного скучал,

Ты достала ключи и сказала: «прости»

И хлопнув дверью ты ушла, отрезав раз и навсегда.

Я сидел и думал о тех прекрасных днях,

Когда мы были вместе, когда мы были рядом,

Как пели птицы лишь для нас, солнце грело только нас,

Светили звезды лишь для нас, для нас, для нас, для нас, для нас,

лишь только ты и я.

Припев:

И достав револьвер ты сказала: «прощай».

Своей нежной рукой ты открыла мне рай.

Я сидел и молчал и немного скучал,

Ты достала ключи и сказала: «прости»

И хлопнув дверью ты ушла, отрезав раз и навсегда.

Запах розкладання в кімнаті моєї,

Я сиджу на стільці думаю про неї.

Про ту, що обійшлася зі мною, так недобре,

Я згадую те, як усе сталося, як усе сталося.

Приспів:

І доставши револьвер ти сказала: «прощай».

Своєю ніжною рукою ти відкрила мені рай.

Я сидів і мовчав і трохи сумував,

Ти дістала ключі і сказала: «вибач»

І грюкнувши дверима ти пішла, відрізавши раз і назавжди.

Я сидів і думав про ті прекрасні дні,

Коли ми були разом, коли ми були поруч,

Як співали птахи лише нам, сонце гріло лише нас,

Світили зірки лише нам, нам, нам, нам, нам,

тільки ти і я.

Приспів:

І доставши револьвер ти сказала: «прощай».

Своєю ніжною рукою ти відкрила мені рай.

Я сидів і мовчав і трохи сумував,

Ти дістала ключі і сказала: «вибач»

І грюкнувши дверима ти пішла, відрізавши раз і назавжди.