Лошадка - Найк Борзов

Я – маленькая лошадка и мне живётся несладко.

Мне трудно нести мою ношу - настанет день и я её брошу.

Я – маленькая лошадка, но стою очень много денег,

Я везу свою большую повозку с того на этот берег.

Мне хочется плакать, мне хочется смеяться, мне хочется прыгать, валяться и брыкаться,

Чтобы были друзья или хотя бы один, но я работаю как вол, в моей тележке кокаин.

Я умру очень рано, и я знаю об этом: может быть, не весной, может быть, ранним летом,

Я люблю слушать песни и костра нюхать дым, но нельзя мне отвлекаться – я везу кокаин.

Я – маленькая лошадка и мне живётся несладко.

Мне трудно нести мою ношу - настанет день и я её брошу.

Я – маленькая лошадка, но стою очень много денег,

Я везу свою большую повозку с того на этот берег.

Я устала ужасно, я хочу отдохнуть, съесть мешков десять сена и надолго уснуть.

Я хочу к перелётным птицам вклиниться в клин, но работа важнее - за спиной кокаин.

Мне противно и трудно, но нельзя отступить, хоть и хочется есть, хоть и хочется пить.

Мы когда-нибудь за это в адском пламени сгорим, но всё это потом, а в данный момент – кокаин.

Я – маленькая лошадка и мне живётся несладко.

Мне трудно нести мою ношу - настанет день и я её брошу.

Я – маленькая лошадка, но стою очень много денег,

Я везу свою большую повозку с того на этот берег.

Мне обидно, и капают слёзы, когда мне под ноги кидают розы,

Когда люди на улицах и в окнах квартир меня встречают и устраивают пир на весь мир.

Мне рады даже малые дети, мне машут даже деревьев ветви,

Меня приветствуют все, все как один - я привезла им новый мир!

Я привезла кокаин!

Я – маленькая лошадка и мне живётся несладко.

Мне трудно нести мою ношу - настанет день и я её брошу.

Я – маленькая лошадка, но стою очень много денег,

Я везу свою большую повозку с того на этот берег.

Я - маленька конячка і мені живеться несолодко.

Мені важко нести мою ношу - настане день і я її кину.

Я – маленька конячка, але стою дуже багато грошей,

Я везу свій великий воз із того на цей берег.

Мені хочеться плакати, мені хочеться сміятися, мені хочеться стрибати, валятись і брикатися,

Щоб були друзі або хоча б один, але я працюю як віл, у моєму візку кокаїн.

Я помру дуже рано, і я знаю про це: може, не навесні, може, раннім літом,

Я люблю слухати пісні та багаття нюхати дим, але не можна мені відволікатися – я везу кокаїн.

Я - маленька конячка і мені живеться несолодко.

Мені важко нести мою ношу - настане день і я її кину.

Я – маленька конячка, але стою дуже багато грошей,

Я везу свій великий воз із того на цей берег.

Я втомилася жахливо, хочу відпочити, з'їсти мішків десять сіна і надовго заснути.

Я хочу до перелітних птахів вклинитися в клин, але робота важливіша - за спиною кокаїн.

Мені гидко і важко, але не можна відступити, хоч і хочеться їсти, хоч і хочеться пити.

Ми колись за це в пекельному полум'ї згоримо, але все це потім, а зараз – кокаїн.

Я - маленька конячка і мені живеться несолодко.

Мені важко нести мою ношу - настане день і я її кину.

Я – маленька конячка, але стою дуже багато грошей,

Я везу свій великий воз із того на цей берег.

Мені прикро, і капають сльози, коли мені під ноги кидають троянди,

Коли люди на вулицях та у вікнах квартир мене зустрічають і влаштовують бенкет на весь світ.

Мені раді навіть малі діти, мені махають навіть дерев гілки,

Мене вітають усі, як один - я привезла їм новий світ!

Я привезла кокаїн!

Я - маленька конячка і мені живеться несолодко.

Мені важко нести мою ношу - настане день і я її кину.

Я – маленька конячка, але стою дуже багато грошей,

Я везу свій великий воз із того на цей берег.