Последняя песня - Найк Борзов

Ты слышишь, слышишь,

Как сердце стучится, стучится.

По окнам, по окнам,

По крыше, как дождик.

Твой нерв на исходе.

Последняя капля,

Последний луч света,

Последний стук сердца.

Ты видишь, видишь

Умирает в огне преисподней

Сиреневый мальчик.

Он сильно напуган, подавлен.

Он пишет картину

Собственной кровью,

Своими слезами

И просит прощенья.

Я стукнул в окошко

Хвостом своим, пролетая над домом,

Яркой кометой,

Рассекающей вечность и темное небо.

Ты выйдешь из кухни

В ситцевом платье,

Чтобы в последний раз повидаться

И попрощаться.

Я буду любить тебя вечно.

Ти чуєш, чуєш,

Як серце стукає, стукає.

По вікнах, по вікнах,

По даху, як дощ.

Твій нерв на виході.

Остання крапля,

Останній промінь світла,

Останній стукіт серця.

Ти бачиш, бачиш

Вмирає у огні пекла

Бузковий хлопчик.

Він сильно наляканий, пригнічений.

Він пише картину

Власною кров'ю,

Своїми сльозами

І просить прощення.

Я стукнув у віконце

Хвістом своїм, пролітаючи над домом,

Яскравою кометою,

Розсікає вічність і темне небо.

Ти вийдеш із кухні

У ситцевій сукні,

Щоб востаннє побачитися

І попрощатися.

Я буду любити тебе вічно.