Золотое кольцо - Надежда Кадышева, Золотое кольцо

Ты со мной под венцом в белой церкви стоял,

Золотое кольцо, как судьбу мне вручал.

Мне навеки дарил радость вешних ночей,

Говорил: «Свет не мил без любимых очей».

Мне навеки дарил радость вешних ночей,

Говорил: «Свет не мил без любимых очей».

«Как ты мне дорога, как лелею, любя, —

Говорил, — в жемчуга всю одену тебя!»

Ты не прячь красоту — свет собольих бровей,

Если встретил мечту — будь судьбою моей!

Может, где-то в пути конь хозяина ждёт,

Чьи в широкой степи ворон очи клюёт…

Видит мир, видит Бог — не моя в том вина:

Ты ушёл за порог — я осталась одна!

Видит мир, видит Бог — не моя в том вина:

Ты ушёл за порог — я осталась одна!

Ах, зачем целовал мне уста и лицо?

Ах, зачем надевал золотое кольцо?

Застонала пурга, затрещал лют мороз.

А мои жемчуга — очи, полные слёз!

Может, с девой младой по траве-мураве

Бродишь, сокол ты мой, — пьяный хмель в голове!

Хоть пришли письмецо с горьким словом «прости»,

Укатилось кольцо — никому не найти…

Хоть пришли письмецо с горьким словом «прости»,

Золотое кольцо никому не найти!

Ти зі мною під вінцем у білій церкві стояв,

Золота каблучка, як долю мені вручав.

Мені навіки дарував радість весняних ночей,

Говорив: «Світло не мило без улюблених очей».

Мені навіки дарував радість весняних ночей,

Говорив: «Світло не мило без улюблених очей».

«Як ти мені дорога, як плекаю, люблячи, —

Говорив, — у перли всю одягну тебе!»

Ти не ховай красу - світло собольих брів,

Якщо зустрів мрію — будь долею моєю!

Може, десь у дорозі кінь господаря чекає,

Чиї в широкому степу ворон очі клює...

Бачить світ, бачить Бог—не моя в тому вина:

Ти пішов за поріг — я залишилася одна!

Бачить світ, бачить Бог—не моя в тому вина:

Ти пішов за поріг — я залишилася одна!

Ах, навіщо цілував мені вуста й обличчя?

Ах, навіщо одягав золоту каблучку?

Застогнала завірюха, затріщав лютий мороз.

А мої перли — очі, повні сліз!

Може, з дєвою младою по траві-мураві

Бродиш, сокіл ти, мій, п'яний хміль у голові!

Хоч прийшли листа з гірким словом «вибач»,

Покотилося кільце - нікому не знайти ...

Хоч прийшли листа з гірким словом «вибач»,

Золоте кільце нікому не знайти!