Виновата ли я - Надежда Кадышева

Виновата ли я, виновата ли я,

Виновата ли я, что люблю?

Виновата ли я, что мой голос дрожал,

Когда пела я песню ему?

Виновата ли я, что мой голос дрожал,

Когда пела я песню ему?

Целовал-миловал, целовал-миловал,

Говорил, что я буду его.

А я верила все и как роза, цвела,

Потому что любила его.

А я верила все и как роза, цвела,

Потому что любила его.

Ой, ты мама моя, ой ты мама моя!

Отпусти ты меня погулять.

Ночью звезды горят, ночью ласки дарят,

Ночью все о любви говорят.

Виновата сама, виновата во всем,

Еще хочешь себя оправдать.

Ах, зачем же, зачем, в эту лунную ночь

Позволяла себя целовать?

Так зачем же, зачем в эту лунную ночь

Позволяла себя целовать?

Виновата ли я, виновата ли я,

Виновата ли я, что люблю?

Виновата ли я, что мой голос дрожал,

Когда пела я песню ему?

Виновата ли я, что мой голос дрожал,

Когда пела я песню ему?

Чи винна я, чи винна я,

Чи винна я, що люблю?

Чи винна я, що мій голос тремтів,

Коли співала я йому пісню?

Чи винна я, що мій голос тремтів,

Коли співала я йому пісню?

Цілував-милував, цілував-милував,

Говорив, що я його буду.

А я вірила все і як троянда, цвіла,

Бо любила його.

А я вірила все і як троянда, цвіла,

Бо любила його.

Ой, ти моя мама, ой ти мама моя!

Відпусти ти мене погуляти.

Вночі зірки горять, вночі ласки дарують,

Вночі все про кохання говорять.

Винна сама, винна у всьому,

Ще хочеш себе виправдати.

Ах, навіщо ж, навіщо, цієї місячної ночі

Чи дозволяла себе цілувати?

Так навіщо ж, навіщо цієї місячної ночі

Чи дозволяла себе цілувати?

Чи винна я, чи винна я,

Чи винна я, що люблю?

Чи винна я, що мій голос тремтів,

Коли співала я йому пісню?

Чи винна я, що мій голос тремтів,

Коли співала я йому пісню?