Всё, чего ты ждёшь - Надежда Кадышева, Золотое кольцо

Навсегда уходят

Каждый день и век.

Небо одиноко,

Словно человек.

Каждый ищет счастье

Под своей звездой,

Каждый остаётся

Со своей бедой.

Кружится планета

В ледяной ночи,

Но другой не будет,

Сколько не ищи.

Ни судьбу, ни ветер

Горько не кляни,

И тому, кто рядом,

Руку протяни.

Если можешь помочь —

Помоги,

Если можешь согреть —

Отогрей.

Если можешь сберечь —

Сбереги

Среди тысячи дней и ночей.

Если можешь помочь —

Помоги,

Если можешь согреть —

Отогрей.

Если можешь сберечь —

Сбереги

Среди тысячи дней и ночей.

Полыхает осень

Заревом рябин,

И никто не должен

В мире быть один.

Если даже в сердце

Снег и холода,

Ты же понимаешь,

Снег не навсегда.

Словно зажигая

От свечи свечу,

Кто-то вдруг прижмётся

К твоему плечу.

И, быть может, счастье

Ты своё найдёшь,

И случится сразу

Всё, чего ты ждёшь.

Если можешь помочь —

Помоги,

Если можешь согреть —

Отогрей.

Если можешь сберечь —

Сбереги

Среди тысячи дней и ночей.

Навсегда уходят

Каждый день и век.

Небо одиноко,

Словно человек.

Каждый ищет счастье

Под своей звездой,

Каждый остаётся

Со своей бедой.

Кружится планета

В ледяной ночи,

Но другой не будет,

Сколько не ищи.

Ни судьбу, ни ветер

Горько не кляни,

И тому, кто рядом,

Руку протяни.

Если можешь помочь —

Помоги,

Если можешь согреть —

Отогрей.

Если можешь сберечь —

Сбереги

Среди тысячи дней и ночей.

Если можешь помочь —

Помоги,

Если можешь согреть —

Отогрей.

Если можешь сберечь —

Сбереги

Среди тысячи дней и ночей.

Назавжди йдуть

Щодня і вік.

Небо самотнє,

Наче людина.

Кожен шукає щастя

Під своєю зіркою,

Кожен залишається

Зі своєю бідою.

Кружиться планета

Крижаної ночі,

Але інший не буде,

Скільки не шукай.

Ні долю, ні вітер

Гірко не кляни,

І тому, хто поруч,

Руку простягни.

Якщо можеш допомогти —

Допоможи,

Якщо можеш зігріти—

Відігрій.

Якщо можеш зберегти —

Збережи

Серед тисячі днів і ночей.

Якщо можеш допомогти —

Допоможи,

Якщо можеш зігріти—

Відігрій.

Якщо можеш зберегти —

Збережи

Серед тисячі днів і ночей.

Палає осінь

Загравою горобин,

І ніхто не повинен

У світі бути один.

Якщо навіть у серці

Сніг і холоду,

Ти ж розумієш,

Сніг не назавжди.

Немов запалюючи

Від свічки свічку,

Хтось раптом притиснеться

До твого плеча.

І, можливо, щастя

Ти своє знайдеш,

І станеться відразу

Все, чого ти чекаєш.

Якщо можеш допомогти —

Допоможи,

Якщо можеш зігріти—

Відігрій.

Якщо можеш зберегти —

Збережи

Серед тисячі днів і ночей.

Назавжди йдуть

Щодня і вік.

Небо самотнє,

Наче людина.

Кожен шукає щастя

Під своєю зіркою,

Кожен залишається

Зі своєю бідою.

Кружиться планета

Крижаної ночі,

Але інший не буде,

Скільки не шукай.

Ні долю, ні вітер

Гірко не кляни,

І тому, хто поруч,

Руку простягни.

Якщо можеш допомогти —

Допоможи,

Якщо можеш зігріти—

Відігрій.

Якщо можеш зберегти —

Збережи

Серед тисячі днів і ночей.

Якщо можеш допомогти —

Допоможи,

Якщо можеш зігріти—

Відігрій.

Якщо можеш зберегти —

Збережи

Серед тисячі днів і ночей.