Вдоль да по речке - Надежда Кадышева, Золотое кольцо

Вдоль да по речке, вдоль да по Казанке, сизый селезень плывёт,

Ой, да люли-люли, ой, да люли-люли, сизый селезень плывёт.

Вдоль да по бережку, вдоль да по крутому добрый молодец идёт.

Ой, да люли-люли, ой, да люли-люли, добрый молодец идёт.

Чешет он кудри, чешет он русы, частым гребнем-гребешком.

Три деревни, два села, восемь девок, один я.

Частым гребнем-гребешком.

Сам он со кудрями, сам он со русыми разговаривает,

Иж ты, поди ж ты, что ж ты говоришь ты, разговаривает.

Проигрыш.

Доставались кудри, доставались русы старой бобушке чесать,

Она их не чешет, она их не гладит, только волосы дерет.

Доставались кудри, доставались русы красной девице чесать,

Она их и чешет, она их и гладит, волос к волосу кладёт.

Раз поет, два поет, горе — не беда, канареечка жалобно поет.

Проигрыш.

Вдоль да по речке, вдоль да по Казанке, сизый селезень плывёт,

Ой, да люли-люли, ой, да люли-люли, сизый селезень плывёт.

Ой, да люли-люли, ой, да люли-люли, сизый селезень плывёт.

Уздовж так по річці, вздовж так по Козанці, сизий селезень пливе,

Ой, так люлі-люлі, ой, так люлі-люлі, сизий селезінка пливе.

Вздовж так по бережку, уздовж так крутого добрий молодець йде.

Ой, так люлі-люлі, ой, так люлі-люлі, добрий молодець іде.

Чухає він кучері, чухає він руси, частим гребенем-гребінцем.

Три села, два села, вісім дів, один я.

Частим гребенем-гребінцем.

Сам він з кучерями, сам він з русими розмовляє,

Іж ти, піди ж ти, що ж ти говориш ти, розмовляє.

Програш.

Діставалися кучері, діставалися руси старої бабусі чухати,

Вона їх не чеше, вона їх не гладить, тільки волосся дере.

Діставалися кучері, діставалися руси червоній дівчині чухати,

Вона їх і чеше, вона їх гладить, волосся до волосся кладе.

Раз співає, два співає, горе — не біда, канарка жалібно співає.

Програш.

Уздовж так по річці, вздовж так по Козанці, сизий селезень пливе,

Ой, так люлі-люлі, ой, так люлі-люлі, сизий селезінка пливе.

Ой, так люлі-люлі, ой, так люлі-люлі, сизий селезінка пливе.